Види уяви в психології

Люди, місця, події та інші образи, які людина використовує в своєму житті, можуть бути не тільки дійсно існуючими предметами і явищами. У експонованих в голові образах створюються картини далекого минулого, в якому людина не міг приймати участі, або неймовірного майбутнього. Місця, які людина ніколи не відвідував і ніколи не відвідає, люди, тварини і інші істоти, яких не існує в реальному світі, – саме такі образи фактично і є уява. Але не варто забувати, що будь-які придумані місця, люди та події ґрунтуються на раніше отриманої інформації.

Що розуміється під уявою в науці та повсякденному житті?

У повсякденності і науці такі поняття, як уява і фантазія, різні за своєю природою. Наприклад, у звичайному житті до уяви і фантазії люди відносять все, що нереально, неможливо, не має ніякого сенсу і практичного значення. Але насправді це в корені невірно, адже уява – основа будь-якої творчої діяльності, і воно має вплив на кожен аспект культурного життя людини. Саме завдяки уяві ми можемо похвалитися художнім, музичним, науковим і навіть технічною творчістю.

Уява – корисна штука, так як допомагає людині створювати своє майбутнє, грунтуючись на відчуттях, сприйнятті та мисленні. Для того щоб моделювати (уявляти) майбутнє, людина використовує отриманий раніше досвід і знання, завдяки чому у свідомості генеруються образи об’єктів, ситуації, які на даний момент не існують або не відбулися, але надалі можуть бути втілені в конкретні об’єкти. Така здатність, як відображення найближчого майбутнього, яка дозволяє діяти в очікуваній, або, правильніше буде сказати, уявної ситуації, притаманна виключно людині.

Так що ж таке уява?

В першу чергу, уява – це пізнавальний процес, за допомогою якого людина отримує можливість моделювати майбутнє шляхом створення раніше не існуючих образів на основі отриманого досвіду або знань, переробки образів сприйняття.

Види уяву і види мислення тісно пов’язані між собою. В науці ці два поняття отримали визначення «надзвичайно родинних», так як уява – невід’ємний елемент мислення, особливо творчої.

Для того щоб викрутиться з будь-якої складної, незвичайної ситуації людина використовує не тільки мислення, а й уява. Чим неопределенней і складніше та чи інша ситуація, тим більше в роботу вступає уяву, нерідко відсуваючи на другий план мислення. Навіть якщо людині невідомі ті чи інші дані або процеси, уява заповнить ці прогалини і змоделює рішення проблеми. Заповнення неповних вихідних даних прийнято називати продуктами власної творчості.

Зв’язок уяви і емоцій

Важливим аспектом також є зв’язок між видами уяви людини і емоційно-вольовими процесами. Цей процес пояснюється тим, що навіть при виникненні в голові у людини уявлюваних образів і ситуацій він може відчувати цілком реальні, а не уявні емоції.

Працює це наступним чином. Наприклад, людині потрібно перейти через широке поле, і він знає, що в цих місцях водяться отруйні змії. Представляючи, що змія може напасти і вкусити, людина відчуває далеко не уявний, а справжнісінький страх. Завдяки цьому, за допомогою уяви, людина почне вигадувати більш безпечні способи обійти це поле.

Уява суттєво впливає на силу випробовуваних емоцій і почуттів. Людина може переживати з приводу уявних подій, а не реальних. І тільки, знову ж таки, за допомогою уяви страх можна звести до мінімуму і зняти напругу.

Завдяки уяві людина відчуває таке почуття, як співпереживання. Чим яскравіше і реалістичніше образи, які створює уяву, тим більше спонукає до дії сила.

Уява – один з найважливіших факторів, що впливають на становлення людини як особистості. Ідеали, принципи і життєві установки – це уявний образ, якого людина прагне відповідати. Ці уявні установки і є зразком життя і розвитку людини. Психологія виділяє конкретні види і функції уяви.

Яке буває уяву?

Такий феномен, як уява, цікавить фахівців з різних сфер науки. Видами уяви є:

  • Активне, або навмисне.
  • Пасивне, або ненавмисне.
  • Продуктивне або творче.
  • Репродуктивне, або відтворює.

Будь-який з перелічених видів миє зустрічатися в певний момент життя людини як окремо, так і в тандемі з іншими. Кожен з видів розвитку уяви має свої функції і особливості.

Пасивне уяву (мимовільне/ненавмисне)

Суть пасивного уяви полягає у створенні і зіставленні образів і уявлень без конкретних намірів з боку людини в той проміжок часу, коли свідомий контроль за перебігом уявлень ослаблений. Найпростіший приклад – маленькі діти, сновидіння у дорослих людей, напівсонний стан. Саме в такі періоди представлені образи виникають і змінюються один одним самі по собі, приймаючи часом самі нереалістичні форми.

Легкість уяви, фантазування, відсутність критичного ставлення до представляються в голові образів – головні характеристики пасивної уяви. Такий тип найчастіше зустрічається у дітей початкових класів, і тільки життєвий досвід, практична перевірка створюваних образів впорядковує цю неосяжну роботу уяви, підпорядковує її керівництву свідомості. Саме після цього пасивне, ненавмисне уява переходить у стадію активного, контрольованого уяви.

Цікаве:  Як змінити своє життя в кращу сторону?

Активна уява (довільне/навмисне)

Суть активного уяви полягає в навмисному моделюванні певних образів, які ґрунтуються на поставлених цілях і завданнях. Розвивається активна уява у дітей в той період, коли, наприклад, ігри припускають, що діти беруть на себе певну роль (лікар, продавець, президент). Завдання таких ігор – відобразити в грі обрану роль найкращим чином, тут і включається в роботу активну уяву.

Подальший розвиток навмисного уяви відбувається у подальшій роботі, коли завдання вимагають самостійних дій, прояву ініціативи і творчих зусиль. Будь-яка праця, будь-яка робота вимагає включення активного уяви, для того щоб чітко уявляти, що потрібно зробити для здійснення тієї чи іншої робочої завдання. Це основний вид уяви в психології.

Відтворює (репродуктивна) уява

Найпростіший приклад відтворює уяви – коли людині потрібно уявити предмет, особу, подію, з яким він ніколи не стикався. Приміром, людина жодного разу в житті не бачив снігу, так як живе в жаркій країні, але після прочитання новин про те, як в тій чи іншій країні випала надмірна кількість опадів, він може уявити собі сніг у більш або менш яскравих і повних образах.

Завдання відтворює уяви – створити в думках те, що вже існує, без відхилень від реальності. Відтворює уяву дає можливість людині представляти місця, в яких він ще не бував, історичні події, в яких він не брав участі, предмети, з якими він не мав можливості зустрічатися в реальному житті.

Тренувати репродуктивне уяву можна за допомогою книг. Саме під час прочитання тієї чи іншої літератури ми створюємо живі, конкретні образи, з якими ніяк не могли стикатися раніше.

Творче, або продуктивне, уява

Суть творчої уяви, в першу чергу, полягає у створенні нових образів у процесі творчої діяльності. І неважливо, що це буде – мистецтво, наука чи техніка.

Художники, автори книг, скульптори і композитори використовували саме творче уяву, щоб відобразити свої думки і життєвий досвід в образах свого мистецтва. В цих образах, крім відбиття життя у своїх найбільш яскравих і узагальнених образах, відбивається особистість митця, його сприйняття навколишнього світу, особливості унікального стилю творіння.

Наукова діяльність часто пов’язана з побудовою гіпотез і припущень, тому вона невіддільна від творчого уяви. Після того як гіпотези будуть опрацьовані, вони перетворюються в знання і мають право на життя лише після досконалого практичної перевірки. На цьому етапі творче мислення закінчується, але без практики наука не буде прогресувати і рухатися вперед.

Навіть створення машин і роботів – це, в першу чергу, творчий процес, в якому без уяви не можна.

Уява – процес створення чогось справді нового, тому в ньому задіяні інтелект, мислення, пам’ять і увагу. І кожен етап проходить людина свідомо. Види творчої уяви також підрозділяються на активну і пасивну.

Окрема категорія уяви – мрії як творення нових образів. Особливість мрії полягає в тому, що вона спрямована на бажане майбутнє. Мрія – найкращий вид уяви в психології.

Типи уяви

У психології, крім видів уяви, існують також типи:

  • Візуальний тип передбачає виникнення у людей зорових образів.
  • Аудитивный типу (слуховий) передбачає слухові уявлення, наприклад, тембр голосу, тональність і мовні особливості об’єкта.
  • Типізація – найскладніший спосіб створення образів. Наприклад, художник зображує певний епізод, подія, яке може складатися з безлічі аналогічних епізодів, але саме картина художника буде їх представником. Те ж саме відбувається і з літературними образами.
  • Як створюються образи?

    Види процесу уяви бувають:

  • Аглютинація – уява образів шляхом аналізу і з’єднання певних якостей, властивостей і елементів.
  • Акцентування – здатність виділити з масштабної важливої деталі.
  • Типізація (опис вище).
  • У створенні образів може брати участь як один спосіб, так і декілька.

    Функції уяви

    Уява відіграє досить важливу роль в житті і роботі кожної людини. У психології виділяються такі значимі функції уяви:

  • Цілевизначення і планування – невід’ємна частина життя і розвитку кожної людини, залежить від роботи уяви. Передбачуваний результат і способи його досягнення створюються саме за допомогою мислення в тандемі з уявою.
  • Пізнавальна функція дозволяє завдяки уяві конкретизувати поняття про предмет, події чи процеси ще до того, як складеться саме це поняття. Пізнавальна функція уяви – це можливість вивчити незвідане.
  • Пристосування – функція уяви, призначена для того, згладити конфлікт між надлишком інформації, що надходить і недоліком знання для переробки і розуміння цієї інформації. Наприклад, дитячий мозок часто нездатний зіставити отримані знання з наявними. Уява дозволяє вирішити дану проблему.
  • Психотерапевтична функція уяви полягає в захисті людини від страхів, які з’являються на певному етапі розвитку.
  • Чим далі вчені просуваються в дослідженнях мозкової діяльності людини, тим складніше і неизведаннее стає цей світ.