Виразкова хвороба шлунка: причини, симптоми, діагностика та стандарти лікування

Профілактичні заходи

Існує величезна кількість патологій, до розвитку яких може призвести виразкова хвороба шлунка. Кровотеча, прорив стінок травного тракту — все це небезпечні ускладнення. Набагато простіше спробувати запобігти розвитку такого захворювання. Профілактика в даному випадку досить проста.

  • Варто спробувати уникнути проникнення в організм Хелікобактер пілорі. З цією метою людям рекомендують користуватися особистою посудом і столовими приладами, дотримуватися правил особистої гігієною.
  • Важливо виключити вплив чинників ризику, зокрема, відмовитися від алкоголю, кинути палити.
  • Лікарі рекомендують правильно харчуватися. Краще їсти невеликими порціями, відмовитися від пряностей, гострих, жирних і смажених страв.
  • Не варто самовільно приймати ліки, які сприяють появі ерозій і виразок на слизовій оболонці шлунка і кишечника (наприклад, нестероїдних протизапальних засобів). Якщо необхідність у використанні препарату все ж є, то дозування та графік прийому повинен визначати тільки лікуючий лікар.
  • Загартування, фізична активність, відпочинок на свіжому повітрі — все це допомагає зміцнити імунну систему.
  • Лікарі також рекомендують уникати стресів, так як вони супроводжуються гормональними збоями, що часом призводить до пошкодження слизової оболонки.
  • Не варто забувати про якісний відпочинок, правильному режимі роботи, повноцінному сні.
  • Всі захворювання, які в теорії можуть призвести до розвитку гастритів та виразкової хвороби, повинні піддаватися своєчасної терапії — ігнорувати їх не варто ні в якому разі.
Цікаве:  Сучье вимя: фото, причини, народні засоби лікування

Якщо пацієнт вже переніс виразкову хворобу шлунка, то йому потрібно регулярно відвідувати лікаря, проходити огляди і здавати аналізи — так можна вчасно виявити рецидив. Зрозуміло, потрібно дотримуватися відповідної дієти і відмовитися від шкідливих звичок. Про ремісії говорять в тому випадку, якщо загострення захворювання не спостерігалися у пацієнта протягом трьох років.

Прогнози в більшості випадків сприятливі, особливо якщо пацієнт вчасно звернувся до лікаря за допомогою.