Техніка виготовлення класичної донки
Процес складання включає кілька етапів. В першу чергу готується мотовило з намотуванням повідець – відрізків ліски, які сформують систему для розподілу гачків. З котушки на мотовило переміщається волосінь діаметром 0,3 мм так, щоб в намотуванні вийшло 30-50 м або більше – залежить від запланованої дистанції закидання.
Коли залишиться довжина близько 2 м, необхідно з решти відрізка зв’язати кінці 4 вузли. Вони потрібні для фіксації гачків підводки вже в процесі риболовлі. Але як зробити донку, в якій буде поєднуватися великий навантажувальний потенціал і помірна схема з полегшеними підводками? Дана конфігурація вигідна тим, що дозволяє орієнтуватися на широкий спектр мирних і хижих риб на різних глибинах. У цьому випадку робиться розрідження підводок (не більш трьох), сформованих ниткою довжиною 20 см і діаметром 0,2 мм. З одного краю в’яжеться гачок, а з іншого робиться петелька.
На закінчення основної волосіні кріпиться шайба, яку іноді замінюють гумкою. Довжина підганяється вже на місці, виходячи з умов застосування донки. Своїми руками ту ж гумку можна буде розтягнути в 4-5 разів. Тобто при 5-метровій довжині можна забезпечити викид на 20-25 м від берегової лінії. З іншого боку кінець гумки кріпиться до укороченою 50-сантиметрової мотузці, до якої буде прив’язаний вантаж. Далі залишається натягнути волосінь, надіти приманку і організувати засоби сигналізації про клеве.
