Цефалоспорини
Для лікування простатиту застосовують цефалоспорини 3 покоління. Ліки цієї групи частіше використовуються в амбулаторних та в стаціонарних умовах. Більшість препаратів випускають у формі порошку для приготування ін’єкційного розчину. До таких ліків відносяться:
- “Цефтріаксон”.
- “Цефотаксим”.
Їх вводять в сідничний м’яз або у вену. Уколи досить болючі, тому рекомендується додавати в розчин для ін’єкцій анестетик “Лідокаїн”.
Для перорального прийому випускають антибіотик “Супракс”. Його можна приймати в домашніх умовах. Однак необхідно враховувати, що целофалоспорины протипоказані при важких хворобах печінки і нирок, а також при алергії.
Аміноглікозиди
Ці препарати відрізняються широким спектром дії. Вони здатні впливати не тільки на бактерії, але і на грибкову інфекцію. Однак при кандидозному простатиті їх потрібно застосовувати в комбінації з ліками, які знищують збудника молочниці (дріжджовий грибок). Для лікування запалення передміхурової залози застосовуються наступні аміноглікозиди:
Однак аміноглікозиди відрізняються вираженими небажаними ефектами. Багато чоловіків після вживання цих антибіотиків скаржаться на проблеми зі слухом, порушення координації рухів, запаморочення, збільшення або зменшення діурезу.
