Діагностичні заходи
Ефективність лікування запалення придатка яєчка багато в чому залежить від правильно проведеної діагностики. Адже важливо не тільки підтвердити наявність захворювання і визначити ступінь його тяжкості, але і з’ясувати причину розвитку запального процесу.
- Для початку проводиться загальний огляд і збір інформації про симптоми, які турбують пацієнта. Наявності вираженого набряку мошонки укупі з болем достатньо для того, щоб запідозрити епідидиміт. Зрозуміло, в подальшому проводяться додаткові обстеження.
- Обов’язковим є загальний аналіз крові та сечі. Такі тести допомагають підтвердити наявність у пацієнта запального процесу.
- Кров пацієнта також перевіряють на ВІЛ-інфекцію, сифіліс, гепатит В і С.
- Чоловіка також направляють до фтизиоурологу, адже важливо виключити ймовірність туберкульозного ураження органів сечостатевої системи.
- Мазок з уретри з подальшим мікроскопічним дослідженням дає можливість виявити інфекції, які передаються статевим шляхом.
- Також проводиться аналіз секрету передміхурової залози.
- Сперму пацієнта (або ж секрет простати) використовують для бактеріологічного посіву. Таким чином в лабораторних умовах можна виростити культуру збудника, точно визначити його тип і перевірити чутливість патогенних мікроорганізмів до тих чи інших лікарських засобів.
- Інформативним є і УЗД мошонки. Під час процедури лікар може оглянути яєчка і сім’яні канатики, виявити набряк і новоутворення (якщо вони є).
- Додатково проводиться ультразвукове дослідження органів малого тазу, а також передміхурової залози (з допомогою трансректального датчика). Це дозволяє оцінити ступінь поширення запального процесу, визначити наявність тих чи інших ускладнень.
Ретельно вивчивши результати всіх обстежень, лікар зможе скласти безпечну, але дієву схему терапії.
