Золотий вус: лікувальні властивості, протипоказання, рецепти

Рослину золотий вус отримало свою назву завдяки характерному будовою суставчатого гнучкого стебла, закрученого хвацьким чином, на манер усов. З цієї ж причини траву ще називають «живим волоссям» або «каллізіей витонченої», але в народній медицині, це здавна використовується в лікувальних цілях рослина, що частіше зустрічається під назвою «домашній женьшень». Лікувальні властивості золотого вуса і протипоказання до його застосування – тема сьогоднішньої статті.

Хімічний склад рослини

Перше місце в лікувальних властивостях золотого вуса займають потужні антиоксиданти, представлені в складі речовини групою флавонолів. Унікальність цих пигментообразующих елементів – їх надзвичайної «живучості». Флавоноли не втрачають здатності впливати на клітинний метаболізм організму навіть після сушки, спиртування або термічної обробки зеленої маси рослини.

Дії флавонолів в організмі людини спрямовані в основному на поліпшення функцій кровотворення. Антиоксиданти регулюють плинність крові, перешкоджає тромбоутворенню, підтримують тонус судин, сприяють формуванню достатньої кількості еритроцитів. Ефективність флавонолів не залежить від паралельного присутності в організмі інших біологічно-активних елементів, але значно впливає на їх засвоюваність організмом, посилюючи їх дію в кілька разів.

Цікаве:  Паслін чорний: фото, користь і шкода

Інша важлива складова частина хімічної формули золотого вуса – це фітогормони, що діють на епідерміс і підшкірний м’язовий шар точно так, як природний естроген. А саме, постійно стимулюючи оновлення і виштовхуючи відпрацьований біологічний матеріал за межі каркаса підшкірної клітковини.

Вплив антиоксидантів у складі золотого вуса на організм людини було б неповноцінним без підтримки вітамінів:

  • аскорбінової кислоти (вітаміну С);
  • вітамінів групи В, а саме: В2 (рибофлавіну), В5 (пантотенової кислоти), В12 (ціанкобаламін);
  • нікотинової кислоти (вітаміну РР).

До найбільш цінних макро – і мікроелементів з наявних у складі зеленої маси рослини відносяться іони хрому, хлору і міді.