Зондування слізного каналу у новонароджених

Зондування слізного каналу у новонароджених – це серйозна офтальмологічна операція, в ході якої видаляється желатинова плівка. Вона не пропускає виступають на очах сльози в носову порожнину. Зазвичай цей канал відкривається самостійно з першим подихом і криком дитини. Однак у 5 % новонароджених виявляється патологія.

Медична довідка

У кожного малюка під час його внутрішньоутробного життя очі, дихальні шляхи і ніс покриті желатиновою плівкою. Вона запобігає потраплянню амніотичної рідини, а при народженні зазвичай лопається. Якщо цей процес не відбувається, в слізному каналі формується пробка. Вона перешкоджає процесу сльозовиділення. Виділяється секрет не потрапляє в носовий канал і накопичується в слізному мішечку. В результаті останній може запалитися і деформуватися. Розмноження у цій області бактерій призводить до формування гнійних мас, а біля самого очі утворюється припухлість. Ці явища в медицині відомі як захворювання дакріоцистит.

Цікаве:  Міопія середнього ступеня: як лікувати? Наслідки міопії

Патологія може бути викликана вродженим викривленням перегородки носа. Це головна, але не єдина причина закупорки слізного каналу виділеним секретом і відмерлими клітинами епітелію. Дакріоцистит проявляється наступними ознаками:

  • протягом сліз із очей;
  • наявність гнійних виділень;
  • набряклість повік;
  • припухлість в області ока.

Після підтвердження діагнозу лікар призначає лікування. На ранніх стадіях патології воно зводиться до масажу і використання протизапальних крапель. При відсутності позитивної динаміки рекомендується зондування слізного каналу. Операція призначається у віці до 6 місяців. Раннє лікування забезпечує позитивний ефект у 85-95 % випадків. Після року плівка починає тверднути, що істотно ускладнює терапію. У дітей старшого віку часто зустрічаються рецидиви, що вимагає повторного втручання.