Рахіт у дітей: фото, ознаки, симптоми і лікування

Як правило, абсолютно здорових дітей дуже мало. Одне з найбільш часто діагностованих захворювань у дітей до року — рахіт. Що таке рахіт? Чим він небезпечний і чому з’являється? Як його лікувати і яку профілактику проводити для того, щоб уникнути цієї недуги? Про все детально в даній статті.

Що це за захворювання?

При слові «рахіт» всі уявляють собі дитину з випуклим животом, тонкими і ослабленими ручками і ніжками. Але клінічна картина може бути значно ширшою.

Рахіт — це захворювання не якогось окремого органу, це комплексне порушення метаболізму, пов’язане з недоліком корисних речовин.

Говорити про рахіті можна при виявленні нестачі вітаміну D, який є основою фосфорно-кальцієвого обміну. Саме цей вітамін відповідає за правильність формування кісткової та м’язової систем дитини.

В якому віці діагностується захворювання?

Діагностувати рахіт у місячної дитини складно. Перші ознаки захворювання починають проявлятися у віці 1-2 місяців, а розгорнута картина постає тільки до 3-6 місяців.

Зазвичай захворювання схильні діти до 2 років. Розвиток рахіту у дітей більш старшого віку — вкрай рідкісне явище. Якщо дитині не було діагностовано захворювання до цього часу, то можна не переживати.

Рахіту схильні малюки всіх країн. Особливо часто захворювання зустрічається у населення, яке проживає у північних районах. Недолік сонячного світла і мінімальна кількість корисних свіжих овочів, фруктів і трав — соратники рахіту.

Чим небезпечний рахіт?

В даний час проводиться масова профілактика захворювання, але воно, як і раніше, актуально. Для життя рахіт не небезпечний, але він несе в собі ряд неприємних моментів, серед яких:

  • порушення фізичного розвитку;
  • ослаблений імунітет;
  • гіпоксія.

Не так небезпечно саме захворювання, як його наслідки. Наприклад, у дівчаток може розвинутися плоскорахитический таз, який в майбутньому ускладнить перебіг пологів або навіть стане перешкодою до природного розродження.

Діти, хворі на рахіт на пізніх стадіях, помітно повільніше розвиваються як фізично, так і розумово, що не дозволяє багатьом малюкам повноцінно відвідувати навчальні та розвиваючі закладу.

Рахіт спотворює будова кісток. Помітно страждають череп, хребет.

Причини розвитку рахіту

Захворювання з’являється з багатьох причин, серед яких не тільки внутрішні, але і зовнішні.

У дітей розвивається рахіт через способу життя вагітної жінки. Якщо вона не отримує достатньо вітамінів, має шкідливі звички, мало з’являється на повітрі і сонечку — все це може стати причинами виникнення захворювання у майбутнього малюка.

Під час вагітності рекомендовано максимально загострити увагу на продуктах, багатих кальцієм.

Передчасні пологи можуть спровокувати рахіт у дітей, так як малюки отримують максимум кальцію саме в останній місяць виношування.

Народження дитини в холодну пору року, коли натурального ультрафіолету мало, — теж причина появи захворювання.

Спотворювати обмін речовин в організмі може ранній переклад малюка на суміші, недостатнє або надмірне споживання їжі. Не годуйте малюка їжею, не годуйте його за часом. Потрібно прикладати дитину до грудей на його вимогу, і не віднімати, поки він не насититься.

Причиною рахіту може стати вроджене порушення обміну речовин. Захворювання щитовидної залози здатне спровокувати розвиток рахіту.

Рахіт у дітей і сонячне світло

Шкіра людини здатна синтезувати вітамін D, який, як ми вже казали, відповідає за формування кісток і м’язів. Цей вітамін у величезній кількості виробляється в організмі при прогулянках на сонечку. Недарма лікарі рекомендують приймати повітряні і сонячні ванни.

Навіть якщо мама часто гуляє зі своєю дитиною, дає сонечку потрапити на його шкіру, то все одно може проявитися рахіт. Справа в тому, що задимленість, запиленість і густі споруди великих міст заважають повною мірою сонячним променям проникати на землю.

Колір шкіри — важливий фактор здатності до синтезу вітаміну D. Ніж смуглее епідерміс, тим нижче синтез.

У якій їжі є вітамін D?

Сонечко — це добре, але не всім воно доступно в повній мірі: північний район, погана екологія і так далі. Крім сонячного світла, вітамін D можна отримати з їжі, і його недолік або повна відсутність може стати причиною розвитку рахіту у дітей.

Холекальциферол — це вітамін D, отриманий з продуктів тваринного походження, і він більш продуктивний, ніж ергокальциферол — вітамін, отриманий з рослинних продуктів.

Максимальна кількість холекальциферолу міститься в наступних продуктах:

  • яєчний жовток;
  • печінка птиці та риби;
  • жир тріски;
  • молоко;
  • вершкове масло.

Звичайно, всі ці продукти можна давати немовлятам, але їх можна їсти мамі, що годує, а вітаміни надійдуть в організм дитини через молоко.

Захворювання нирок і печінки — причина розвитку рахіту, так як через них відбувається перетворення вітаміну D. Всмоктування вітаміну відбувається через тонкий кишечник. Якщо хоч в одному органі щось не так, є збої в роботі, то можливий розвиток рахіту.

Не рекомендується в їжу у великій кількості вживати зернові, так як в них містяться фенобарбітал, фітати і глюкокортикостероїди, які блокують рецептори до вітаміну D. При частому споживанні зернових вітамін просто буде виводитися із організму з калом.

Як визначити брак вітаміну D?

Фото рахіту у дітей (його симптомів) можна побачити в даній статті. Але визначити ранні ознаки за нестачі вітаміну D цілком реально. Дізнавшись, що малюкові не вистачає цієї речовини, можна якомога раніше вжити заходів по його відновленню.

На нестача вітаміну D вказують такі симптоми:

  • Малюк стає млявим, або ж, навпаки, без причини вередує.
  • З’являється дратівливість і свербіж. При цьому дитина для усунення дискомфорту крутить головою в різні боки, що сприяє стиранню волосся на потилиці.
  • Дитина сильно потіє. Запах поту кислуватий. З-за такого потовиділення на тілі дитини часто з’являється роздратування — пітниця.
  • Малюк може почати здригатися з-за різких, до цього звичних звуків.
  • Всі ці симптоми можуть з’явитися через сухого повітря, спеки і природної активності дитини. Але вони також можуть бути першими ознаками рахіту. Не варто чекати поліпшень, потрібно показати немовляти педіатра.

    Якщо не звертати увагу на перші ознаки, то рахіт може посилюватися, і до 8 місяців з’являться наступні симптоми:

  • Ущільнюються кістки на зап’ястях, а нижні ребра починають бурхливо рости.
  • Животик і лоб малюка стануть більш опуклими.
  • Голова почне непропорційно збільшуватися і сильно потіти.
  • З-за ослаблених м’язів дитина не зможе не тільки повзати, але і самостійно сидіти, що для 8 місяців ненормально.
  • Джерельце припинить скорочуватися і почне розширюватися.
  • Малюк часто здригається уві сні.
  • Під час плачу підборідок дитини тремтить.
  • З’являється задишка, тривожність.
  • Дихання стає нерівним, збитого — з-за деформації грудної клітки і діафрагми при рясному рості нижніх ребер.
  • Фаланги пальчиків збільшуються.
  • Якщо і при цьому не звернути увагу на здоров’я і стан малюка, то рахіт буде прогресувати і далі. Коли малюк все ж піде, почнеться прогресивне викривлення нижніх кінцівок, можна відзначити:

  • Уповільнений ріст кісток — тіло росте, а ніжки — ні.
  • Ніжки почнуть викривлятися — дугою або «іксом».
  • Таз може стати плоским.
  • Кістки нижніх кінцівок стануть ширшими.
  • Діти, хворі на рахіт, починають ходити помітно пізніше, ніж їх однолітки. Це пов’язано з викривленням та витончення кісток, яким складно утримати вагу тіла. М’язи хворих дітей мляві і слабкі. З цієї причини малюк почне самостійно пересуватися пізніше.

    Симптоми рахіту у дітей помітні і при ходьбі. Хода нестійка, збита, кроки вузькі, а ноги можуть битися один об одного. Стопа теж деформується, при ходьбі помітно, що малюк клишоногий. Після прогулянок дитина може скаржитися на сильну втому і біль у ногах. Нерідко такі діти просяться на руки після нетривалої прогулянки.

    Помічаються симптоми рахіту у дітей при малюванні, ліпленні та інших заняттях, у яких задіяна дрібна моторика пальчиків. У малюка може зовсім не виходити тримати пензель, олівець, він не зможе скачати кульку з пластиліну — все це з-за деформації кісток і суглобів.

    Низьким рівень кальцію може стати не тільки в кістковій тканині, але і в крові. У такій ситуації рахіт у дітей може проявлятися нападами судом. Лікарі називають цей стан спазмофілією, і з’являється воно найчастіше у весняний час року.

    Стадія одужання

    Видужувати дитина починає самостійно на третьому році життя. Вирівнюється хребет, кістки, суглоби, розширені при хворобі, відновлюються, ніжки стають рівними.

    Зникають болі в ногах після прогулянок і фізичних навантажень, дрібна моторика відновлюється.

    Якщо в 4-5 років у малюка досі спостерігається викривлення ніжок, то це називають тривалим рахітом. При цьому кістки все так само повільно зростатимуть, продовжиться затримка розвитку рухового апарату.

    Виникає резонне питання: якщо в розвитку захворювання винен низький рівень вітаміну D, то чому б усім немовлятам його не призначати? Це не вирішить проблему, і рахіт буде і далі актуальне. Справа в тому, що при нашому способі життя, коли немає можливості виходити на часті прогулянки з дитиною під сонечком, ультрафіолет не може дати необхідну кількість цього вітаміну. Навіть при прогулянках заважає запиленість і щільні забудови. Проживаючи в приватному секторі, теж не можна довго «смажитися» на сонячному світлі — це протипоказано не тільки грудним дітям, але й дорослим.

    Чим швидше росте дитина, тим більша його потреба у вітаміні D. Його недолік може бути викликаний і несвоєчасним введенням прикорму — пюре, соки, сир. Вітаміну D багато в рибі, але до року її дитині давати не можна. Риб’ячий жир знову з’явився в продажу, але він не дає доброго результату ні профілактики, ні при лікуванні рахіту у дітей.

    Що ж допоможе позбутися від хвороби і запобігти її розвиток?

    Чому педіатр не призначає прийом вітаміну D?

    Багато лікарі, побачивши ознаки рахіту у дитини (фото можна побачити в статті, вони дійсно виражені), вперто не хочуть призначати прийом вітаміну D, який продається в аптеці. Зазвичай мотивують відмову від прийому наступним:

    • вітамін синтезується в організмі з провітаміну, просто потрібно більше гуляти на сонечку;
    • малюка годують сумішшю, яка збагачена вітаміном D;
    • мама годує немовля груддю, а сама приймає вітамінний комплекс;
    • краще ввести прикорм сир, в якому багато кальцію, а також давати по кілька крапель риб’ячого жиру.

    Але вітамін, отриманий із суміші, грудного молока, сиру і риб’ячого жиру, не здатний компенсувати його нестачу в організмі. Навіть профілактична доза вітаміну D (1-2 краплі в день) не вилікує вже розвивається рахіт.

    Народившись, малюк має невеликий запас вітаміну, який передається від мами. Але до місяця життя виникає його недолік, який треба заповнювати.

    Профілактика рахіту у дітей

    Є безліч прихильників прийому вітаміну D для профілактики, коли дітям в день або через день дають по краплі препарату. Але такий метод профілактики — неправильний, він не дасть результату.

    Курсова доза вітаміну D для профілактики дитячого рахіту становить 200000-400000 МО. Тобто розрахунок потрібно вести не по краплях, а саме за кількістю міститься в купленому препараті вітаміну D, який обчислюється в МЕ (тисячі міжнародних одиниць).

    Вітамін D2 накопичується в печінці, тому його рекомендовано давати дітям з 1-1,5 місяців. Курс — 20-25 днів за 8000-12000 МО на день.

    Через два місяці після завершення курсу, коли малюк вже не отримує додатково вітамін, оцінюється його стан і вирішується питання про продовження профілактики або лікування рахіту у дітей.

    Якщо ознак рахіту не з’явилося, профілактичний курс повторюється на другому півріччі життя.

    Вітамін D3 — це водний, а не масляний розчин, який не накопичується в печінці, а швидко виводиться з організму. Його потрібно давати частіше. Одна крапля розчину містить 500 МО вітаміну, але дозування призначить тільки лікар, відштовхуючись від віку, ваги дитини, а також від його живлення і розвитку.

    Корисно дитині перебувати на сонечку. Найбільш безпечне і корисне воно — до 11 ранку і після 5 вечора. Але при цьому голову малюка повинна прикривати панама, а личко і ручки можна повною мірою підставляти сонячним променям.

    Після півроку дитині необхідно вводити в їжу сир, соки, пюре (овочеві, м’ясні, з печінки птиці, риби), особливо корисна риба хек, тріска і судак. Також давайте вершкове масло, яєчний жовток (відварений).

    Якщо малюк більше рази в день їсть каші, то він більшою мірою потребує профілактики рахіту.

    Лікування рахіту

    Як лікувати рахіт у дитини, коли захворювання все ж стало розвиватися? Це тривалий процес, який займе декілька місяців, а не пару тижнів як при ГРВІ.

    При лікуванні призначаються загальні медикаментозні та ортопедичні заходи. Рекомендується санаторно-курортне лікування, масаж, ванни і інсоляції.

    Під час лікування рахіту призначається не тільки вітамін D, але і препарати, що містять велику кількість кальцію. Метод прийому вітамінів і дозування призначає лікуючий лікар.

    Крім лікарських препаратів, призначається масаж ніжок, спини, сідниць. Один сеанс повинен займати 20-25 хвилин, а курс триватиме від 4 до 5 тижнів — масаж щодня. Багато батьки скептично ставляться до цього заходу. Але масаж при рахіті обов’язковий, він тонізує м’язи, нормалізує кровообіг. Фахівець буде крутити і вертіти ніжки, розтирати спинку, що сприяє виправленню викривлення.

    Дитині при рахіті необхідний спокій і відсутність великих фізичних навантажень. В стадії активного розвитку захворювання, коли є ризик переломів, застосовуються шини та ортези. Також призначається апарат Томаса, який знімає навантаження з ніг і стегон.

    Діткам призначають профілактичну взуття, яку потрібно носити навіть вдома. Скасувати сандалі можна тільки при одужанні.

    При значному викривленні стегон і гомілок проводиться операція з метою впливу на зону росту кісток. За допомогою операції вдається виправити викривлення і запобігти розвиток нових.

    Час лікування і результат залежить від того, коли почалося лікування. Чим раніше вживати заходів щодо усунення захворювання, тим швидше вдається позбутися від нього, і наслідків теж буде мінімум.