Изоптин: інструкція із застосування, відгуки, аналоги

У статті розглянемо ліків «Изоптин» інструкцію по застосуванню. Це фармакологічний засіб, який чинить гіпотензивну, антиаритмічну, антиангінальну дію. Застосовується для лікування аритмії, стенокардії та зниження артеріального тиску.

Форми випуску

Випускається ліки в 3 формах:

  • Таблетки по 40, 80 мг.
  • Таблетки СР (ретард) по 120 і 240 мг.
  • Ампули з розчином для внутрішньовенного введення по 2 мл
  • Розглянемо детальніше дані лікарські форми:

  • У формі таблеток. Кожна таблетка покривається плівковою оболонкою, двояковыпуклая, має круглу форму і білий колір. Буває в двох дозах – 40 мг і 80. Інструкція по застосуванню до «Изоптину» є в кожній пачці.
  • У першому випадку на одному боці таблетки напис «40», а на іншій – гравіювання трикутника. Таблетки з дозуванням 80 мг на одній своїй частині містять напис ISOPTIN 80, а на іншій стороні розташовується гравірування KNOLL і ризику для поділу. Таблетки будь дозування фасуються в блістери по 10 і 20 штук. Кожна картонна пачка може містити різну кількість блістерів.

    Як вказує інструкція по застосуванню до «Изоптину», кожна таблетка в якості активного компонента містить 40 або 80 мг верапамілу гідрохлориду. В якості допоміжних інгредієнтів використовуються: магнію стеарат, натрію кроскармелоза, діоксид кремнію колоїдний безводний, целюлоза мікрокристалічна, кальцію гідрофосфату дигідрат. Плівкову оболонку виготовляють з діоксиду титану, макрогола 6000, тальку, гипромеллозы, натрію лаурилсульфату.

    2. Таблетки СР (ретард). Згідно інструкції по застосуванню до «Изоптин СР» 120 і 240 мг, діючою речовиною ліки служить верапамілу гідрохлорид. Іншими компонентами є: гіпромелоза, магнію стеарат, повідон, діоксид титану, віск, тальк і ін

    3. У формі розчину призначений для введення внутрішньовенно. Засіб кольору не має, прозорий. Фасується розчин в ампули по 2 мл В кожній картонній пачці може знаходитися 1 блістер або піддон, який містить 5, 10, 50 ампул. Кожна ампула розчину містить 5 мг верапамілу гідрохлориду. Допоміжними компонентами є: ін’єкційна вода, натрію хлорид, кислота хлористоводнева.

    Показання до використання

    У відповідності з інструкцією по застосуванню, «Изоптин» в таблетках показаний до прийому з метою терапії таких захворювань, як:

  • Надшлуночкові терапія пароксизмального типу.
  • Артеріальна гіпертензія.
  • Тріпотіння (мерехтіння) передсердь, супроводжуваних тахиартимией (за винятком синдрому Вольфа-Паркінсона-Уайта і Лауна-Ганонга-Левіна).
  • Ішемічна хвороба серця, в тому числі нестабільна стенокардія, хронічна стабільна, стенокардія Принцметала (обумовлена спазмами судин).
  • Як нам повідомляє інструкція із застосування, розчин «Изоптин» для введення внутрішньовенно показаний при терапії надшлуночкової аритмії. Призначається він, якщо є такі свідчення:

  • З метою відновлення синусового ритму, якщо у пацієнта відмічена надшлуночкові терапія пароксизмального типу. В тому числі при станах, пов’язаних з наявністю додаткового провідного шляху – синдромом Вольфа-Паркінсона-Уайта, Лауна-Ганога-Левіна.
  • Контроль частоти шлуночкових скорочень, якщо спостерігається тріпотіння і мерехтіння передсердь, за винятком ситуацій, при яких вони обумовлені наявністю додаткового провідного шляху.
  • Протипоказання до використання

    Інструкцією по застосуванню, «Изоптин» не рекомендований до використання:

  • При наявності гипервосприимчивости до будь-якого з компонентів у складі препарату.
  • У віці до 18 років. Обумовлений даний заборона відсутністю достатньої кількості даних щодо ефективності і безпеки препарату при терапії пацієнтів цієї вікової групи.
  • При наявності трепетаний або мерехтіння передсердь, обумовлених додатковими шляхами проведення.
  • При синдромі, який характеризується слабкістю синусового вузла (при тахікардії-брадикардії», за винятком пацієнтів, у яких встановлено штучний водій ритму).
  • При AV-блокаді до другого і третього ступеня (за винятком пацієнтів, у яких встановлено штучний водій ритму).
  • Згідно інструкції по застосуванню до пігулок «Изоптин», також існує ряд додаткових протипоказань, за наявності яких не слід їх приймати:

  • Паралельне використання колхіцину.
  • Присутність кардіогенного шоку.
  • Наявність гострого інфаркту міокарда, ускладненого яскраво вираженою лівошлуночковою недостатністю, брадикардією, артеріальною гіпотензією.
  • Серцева недостатність у хронічній формі.
  • Що ще можна дізнатися з інструкції по застосуванню до «Изоптину» в ампулах? Серед додаткових протипоказань, що перешкоджають використанню розчину, призначеного для внутрішньовенного введення, зазначені:

  • Період вагітності.
  • Паралельне використання бета-адреноблокаторів у формі розчинів для внутрішньовенного введення.
  • Період лактації.
  • Застосування дизопіраміду протягом двох діб перед введенням «Изоптина».
  • Серцева недостатність в хронічній формі і знаходиться на другій або третій стадії (за винятком хронічної серцевої недостатності, яка спровокована надшлуночковою тахікардією і потребує лікування верапамілом).
  • Шлуночкова тахікардія, при якій спостерігаються широкі комплекси QRS, складові більше, ніж 12/100 секунди.
  • Синоаурикулярна блокада.
  • Хвороба Морганьї-Адамса-Стокса.
  • Кардіогенний шок, за винятком його на тлі аритмії.
  • Артеріальна гіпотензія.
  • З обережністю будь-яку форму слід використовувати при першого ступеня AV-блокади і при брадикардії.

    Також варто проявляти обережність при прийомі пероральної форми препарату, якщо у пацієнта є порушення печінки та нирок, артеріальна гіпотензія, патології нейром’язової передачі (в тому числі при синдромі Ламбера-Ітона, міастенії, м’язової дистрофії Дюшенна).

    Обережність при внутрішньовенному введенні важливо дотримувати, якщо пацієнт знаходиться в літньому віці, має такі захворювання, як недостатність функціональності нирок або печінки, інфаркт міокарда, що супроводжується лівошлуночковою недостатністю, важка форма стенозу гирла аорти, серцева недостатність. Це підтверджує до препарату Изоптин» інструкція по застосуванню.

    Дозування і прийом

    Таблетований «Изоптин» слід приймати внутрішньо цілими, не допускаючи розсмоктування, розжовування, подрібнення. Запивати водою необхідно. Переважний час для прийому таблеток – безпосередньо під час їжі або відразу ж після неї.

    Застосовується «Изоптин» за схемою, яка визначається індивідуально з урахуванням клінічної картини патології та її тяжкості.

    В середньому, при будь-якому показанні добова доза препарату становить від 240 до 480 мг. Якщо терапія тривала, то дозування 480 мг є небажаною. Максимальна добова доза може прийматися виключно в стаціонарних умовах.

    Терапію слід починати з мінімальних доз у розмірі 40-80 мг, приймати препарат необхідно тричі або чотири рази більше в добу.

    Разова початкова доза для пацієнтів з функціональними нирковими порушеннями може складати не більше 40 мг. Інструкція по застосуванню до «Изоптину» вказує, що в цьому випадку препарат використовується двічі або тричі на добу. Далі доза підбирається лікарем індивідуально на підставі реакції організму пацієнта.

    Розчин «Изотина» може використовуватися виключно для внутрішньовенного введення. Вводити його слід повільно, здійснюючи при цьому контроль АТ і ЕКГ протягом як мінімум перших двох хвилин (трьох хвилин при введенні пацієнтам літнього віку). Це дозволить знизити ризик виникнення небажаних реакцій.

    Початкова доза розчину може становити 5-10 мг. Якщо відповідь неадекватна, то допускається повторне введення через 30 хвилин.

    Таблетки «Изоптин ретард»

    У препарату «Изоптин СР» більш тривалу дію, ніж у звичайних таблеток. Інструкція по застосуванню до «Изоптину» 120 і 240 мг це підтверджує.

    Так, це ліки володіє такими перевагами:

    • Покращує якість життя хворих з артеріальною гіпертензією.
    • Ефективно діє мінімум 24 години.
    • Нормалізує життєвий ритм: сон-неспання, температуру тіла, кров’яний тиск.
    • Знижує активність симпатичної нервової системи, за рахунок чого у хворих нормалізується пульс, частота дихання, рівень цукру в крові, інсуліну.
    • Не впливає на процес метаболізму. Тобто, препарат не порушує обміну речовин.
    • Знижує агрегаційну здатність тромбоцитів, завдяки чому запобігає погіршенню стану при гіпертонічній хворобі.

    Даний препарат слід призначати, коли:

    • Артеріальна гіпертензія поєднується з цукровим діабетом 2 типу.
    • Разом з гіпертонією спостерігається ішемічна хвороба серця.
    • Є стабільна стенокардія і хворим можна призначати препарати бета-адреноблокатори.
    • Разом з гіпертензією спостерігається порушення ліпідного обміну.

    Інструкція по застосуванню до «Изоптину» 240 мг повідомляє, що приймати їх потрібно після їжі, обов’язково запивати склянкою води. В залежності від виду та ступеня тяжкості захворювання, хворому можуть призначати різну дозування – від 120 до 360 мг за 1 раз.

    Препарат можна приймати тривалий час, але тоді добова доза ліків не повинна перевищувати 2 таблеток. Зазвичай фахівець призначає хворому прийом препарату вранці у дозі 120 мг або 240. В інструкції по застосуванню до «Изоптину» містяться такі відомості. Додатковий прийом можливий тільки ввечері.

    Побічні дії

    Згідно інструкції по застосуванню і відгуками до «Изоптину», при терапії можуть розвиватися різноманітні небажані ефекти, характерні для будь-якої форми препарату і проявляються з боку різних органів і систем. Серед них:

  • Алергічні прояви виражаються розвитком мільтиформної ексудативної эритремы, гіперемії шкірних покривів на обличчі, шкірного висипу, свербежу, бронхоспазму, синдрому Стівенса-Джонсона.
  • З боку НС може спостерігатися стомлюваність, надмірна нервова збудливість, загальмованість, парестезія, тремор, явища судом при введенні препарату, запаморочення, сонливість, головний біль, тривожність, депресія, загальна слабкість. Не виключено виникнення екстрапірамідальних порушень, таких як тремор пальців рук, утруднення ковтання, маскоподібне обличчя, човгання, атаксія, тугоподвижность кінцівок.
  • З боку ССС можуть проявлятися такі негативні реакції, як виражена брадикардія, стенокардія (здатна спровокувати інфаркт міокарда, зокрема, у пацієнтів з важкими обструктивними ураженнями коронарних артерій), аритмія (в тому числі шлуночковий мерехтіння і тріпотіння), пригнічення синусового вузла, тахікардія, серцебиття, симптоми недостатності функціональності серця на фоні використання високих доз (особливо у схильних до цього пацієнтів), зниження артеріального тиску, антриовентрикулярная блокада, почервоніння обличчя.
  • З боку ШКТ можуть виникати болючі і дискомфортні відчуття в животі, кишкова непрохідність і запори, нудота і блювання, діарея, підвищення апетиту, гіперплазія ясен, збільшення активності лужної фосфатази і печінкових трансаміназ у кров’яній плазмі.
  • Серед інших небажаних ефектів: міалгія, суглобові болі, підвищене виділення поту, слабкість в м’язах, галакторея, імпотенція, гінекомастія, гіперпролактинемія, стомлюваність, периферична набряки, набряк легенів, безсимптомна тромбоцитопенія, транзиторна сліпота, агранулоцитоз, артрит, збільшення маси тіла.
  • При появі будь-якого з побічних ефектів важливо без зволікань звернутися до лікаря.

    Особливі вказівки щодо використання

    Не слід різко припиняти прийом «Изоптина». Якщо необхідно закінчити терапію, то доза прийнятого препарату повинна знижуватися поступово, поки не зійде до нуля.

    При внутрішньовенному введенні препарату може спостерігатися минуще зниження артеріального тиску, яке, найчастіше, не проявляється клінічно, але на його тлі можуть розвиватися запаморочення.

    Якщо потрібно терапія «Изоптином» пацієнта з недостатністю кровообігу (за винятком важкої або виникла на тлі аритмії), перед початком її необхідно компенсувати серцевими глікозидами і діуретиками. Під час лікування у пацієнтів з помірною та тяжкою формою серцевої недостатності функції може проявлятися загострення нестачі кровообігу.

    У розчині не міститься бактеріостатичних та антимікробних агентів, він повинен вводитися внутрішньовенно і одночасно.

    Стабільність «Изоптина» зберігається протягом доби (якщо він зберігається в захищеному від ультрафіолету місці, а температура при цьому не вище 25 градусів Цельсія) в переважній числі парентеральних розчинів. Після здійснення забору необхідної кількості розчину, об’єм, що залишився, потрібно знищити. Використання його стає неприпустимим.

    Не рекомендується розводити «Изоптин» розчином натрію лактату в пакетах з полівінілхлориду. Це дозволить зберегти стабільність медикаменту. Слід уникати змішування лікарського розчину з сульфаметоксазолом, триметопримом, гідрохлоридом гидралазина, альбуміном, амфотерицином Ст.

    У будь-якому розчині, рн якого більше 6, відбувається преципитирование верапамілу гідрохлориду.

    «Изоптин» здатний впливати на швидкість реакції і змінювати її, порушуючи тим самим здатність керування автомобілем та складними механізмами.

    Взаємодія з іншими речовинами і медикаментами

    Одночасне використання «Изоптина» та інгібіторів ізоферменту CYP3A4 провокує збільшення в плазмі крові концентрації верапамілу. При паралельному використанні з індукторами зазначеного ізоферменту концентрація верапамілу знижується. Це слід враховувати, якщо пацієнту потрібна комплексна терапія, яка передбачає використання зазначених речовин.

    Одночасне застосування «Изоптина» з деякими медикаментозними препаратами і засобами не виключає виникнення небажаних ефектів:

  • Спільне застосування «Изоптина» з протиаритмічними препаратами, бета-адреноблокаторами провокує стимуляцію впливу на систему кровообігу. Не виключено посилення гіпотензії, уражень серцебиття, виникнення AV-блокади.
  • При паралельному використанні «Изоптина» з іншими препаратами проти гіпертензії відбувається посилення терапевтичного впливу останніх.
  • Адитивний гіпотензивний вплив може проявлятися при спільному застосуванні з празозином і теразозином.
  • Метаболізм верапамілу пригнічується, якщо використовується «Ритонавір або інше противірусний засіб, в результаті чого підвищується його концентрація у крові.
  • Спільне застосування з хінідином викликає гіпотонію, у пацієнтів з обструктивною гипетрофической кардіоміопатією може розвиватися набряк легенів.
  • Одночасний прийом з карбамазепіном підвищує рівень його вмісту в крові, посилює його нейротоксичність.
  • Збільшується нейротоксичність препаратів літію, якщо використовувати їх разом з «Изоптином».
  • Спостерігається ослаблення гіпотензивної дії препарату, якщо брати його разом з «Сульфинпиразоном» і «Рифампіцином».
  • Посилюється дія міорелаксантів при їх одночасному прийомі з «Изоптином».
  • Спільне застосування з препаратами на основі ацетилсаліцилової кислоти викликає збільшення протромбінового часу.
  • Одночасний прийом з етанолом провокує накопичення останнього в плазмі.
  • При паралельній терапії препаратами «Ловастатину» і «Симвастатину» збільшується їх концентрація в крові.
  • Якщо пацієнт приймає варапамил, і йому потрібна терапія препаратами, що інгібують ГМГ-КоА-редуктазу, починати її слід з використання найбільш низьких терапевтичних доз. Надалі при нормальній реакції організму дозування може бути збільшена. Якщо складається зворотна ситуація, коли пацієнт приймає препарати, що пригнічують активність ГМГ-КоА-редуктазу і йому показано використання верапамілу, лікар повинен скоригувати дозування першого. Аналогічна тактика повинна дотримуватися і при паралельній терапії препаратами аторвастатину.
  • Так сказано в інструкції по застосуванню до «Изоптину».

    Аналоги

    Аналогами по терапевтичній дії є препарати: «Фіноптін», «Лекоптин», «Изопртин СР», «Верогалид ER 240», «Верапаміл Дарниця», «Верапамілу Гідрохлорид».

    Категорично забороняється проводити заміну рекомендованого лікарем препарату на його аналог. У результаті може виникати серйозна небезпека для організму.

    Докладно інструкцію по застосуванню до аналогів «Изоптина» розглядати не будемо.

    Відгуки

    Зустрічається досить велике число відгуків, які свідчать про високу ефективність препарату при терапії кардіологічних патологій. Він добре зарекомендував себе і серед фахівців. Використання його дозволяє значно поліпшити якість життя багатьох пацієнтів.

    Однак люди, що проходили лікування з використанням зазначеного препарату, відзначають велику кількість протипоказань і небажаних впливів, що з’являються при застосуванні «Изоптина». У зв’язку з цим, лікування медикаментом повинне вироблятися строго відповідно до рекомендацій спеціаліста і під ретельним контролем.

    Ми розглянули до медикаменту «Изоптин» інструкцію із застосування, відгуки і аналоги.