Акт про беззастережну капітуляцію Японії був підписаний 2 вересня 1945 року, але до цього рішення керівництво країни йшло дуже довго. У Потсдамській декларації були висунуті умови капітуляції, але імператор офіційно відмовився від запропонованого ультиматуму. Правда, Японії все ж довелося прийняти всі умови капітуляції, поставивши жирну крапку в ході ведення бойових дій.
Попередній етап
Акт про беззастережну капітуляцію Японії був підписаний не відразу. Спочатку Китай, Англія і Сполучені Штати Америки 26.07.1945 року винесли на загальний розгляд вимоги капітуляції Японії в Потсдамської декларації. Основна думка декларації полягала в наступному: якщо країна відмовиться приймати запропоновані умови, то її чекає «швидке і повне знищення». Через два дні імператор Країни висхідного сонця відповів на декларацію категоричною відмовою.
Незважаючи на те, що Японія несла важкі втрати, повністю перестав функціонувати її флот (що для острівної держави, яка повністю залежить від поставок сировини, – жахлива трагедія), а ймовірність вторгнення американських і радянських військ на територію країни була вкрай високою, «Військова газета» японського імператорського командування робила дивні висновки: «Ми не здатні керувати війною без надії на успіх. Єдиний шлях, який залишився для всіх японців, – принести в жертву свої життя і зробити все можливе, щоб підірвати бойовий дух ворога».
Масова самопожертва
Фактично уряд закликав своїх підданих вчинити акт масового самопожертви. Правда, населення ніяк не відреагувало на таку перспективу. Подекуди ще можна було зустріти вогнища запеклого опору, але в цілому самурайський дух давно себе зжив. І як відзначають історики, все, чому навчилися японці в сорок п’ятому році, – це масово здаватися в полон.
У той час Японія чекала дві атаки: наступ союзників (Китай, Англія, Сполучені Штати Америки) на Кюсю і вторгнення радянських військ у Маньчжурії. Акт про беззастережну капітуляцію Японії був підписаний тільки тому, що склалися в країні умови виявилися критичними.
Імператор до останнього виступав за продовження війни. Адже для японців виступити з капітуляцією було нечуваною ганьбою. До цього країна не програла жодної війни і майже півтисячоліття не знала іноземних вторгнень на власну територію. Але вона виявилася повністю розореній, тому і був підписаний Акт про беззастережну капітуляцію Японії.
Напад
6.08.1945 року, виконуючи загрозу, заявлену у Потсдамській декларації, Америка скинула атомну бомбу на Хіросіму. Через три дні та ж доля спіткала місто Нагасакі, який був найбільшою військово-морською базою країни.
Країна ще не встигла оговтатися від такої масштабної трагедії, як 8.08.1945 року влада Радянського Союзу оголошують війну Японії і 9 серпня вже починає вести бойові дії. Таким чином, зав’язалася Маньчжурська наступальна операція Радянської армії. Фактично була повністю ліквідована військово-економічна база Японії на Азіатському континенті.
Знищення комунікацій
На першому етапі боїв радянська авіація цілилася по військових об’єктах, вузлів зв’язку, комунікацій прикордонних зон Тихоокеанського флоту. Були перерізані комунікації, які з’єднували Корею і Маньчжурію з Японією, серйозно пошкодили військово-морську базу супротивника.
18 серпня Радянська армія вже наближалася до виробничим і управлінським центрам Маньчжурії, вони намагалися не дати противнику можливість знищити матеріальні цінності. 19 серпня в Країні висхідного сонця зрозуміли, що перемоги їм не бачити як власних вух, стали масово здаватися в полон. Японія змушена була капітулювати. 2 серпня 1945 року повністю і остаточно закінчилася світова війна, коли був підписаний Акт про беззастережну капітуляцію Японії.
Документ про капітуляцію
Вересень, 1945 рік, борт американського крейсера «Міссурі» – ось де був підписаний Акт про беззастережну капітуляцію Японії. Від імен своїх держав документ підписали:
- Міністр закордонних справ Японії Мамору Сигемицу.
- Начальник генштабу Есидзиро Умедзу.
- Генерал армії Америки Дуглас Макартур.
- Генерал-лейтенант Радянського Союзу Кузьма Дерев’янко.
- Адмірал великобританської флотилії Брюс Фрезер.
Крім них під час підписання акту були присутні представники Китаю, Франції, Австралії, Нідерландів і Нової Зеландії.
Можна сказати, що Акт про беззастережну капітуляцію Японії був підписаний в місті Курэ. Це був останній регіон, після бомбардувань якого японський уряд прийняв рішення про капітуляцію. Через деякий час в Токійському затоці з’явився лінкор.
Суть документа
Згідно з затвердженим в документі постанов, Японія повністю брала умови Потсдамської декларації. Суверенітет країни обмежувався островами Хонсю, Кюсю, Сікоку, Хоккайдо та іншими островами Японського архіпелагу меншого розміру. Острови Хабомаї, Шикотан, Кунашир відійшли Радянському Союзу.
Японія повинна була припинити всі військові дії, звільнити військовополонених та інших іноземних солдатів, укладених в період війни, зберегти без пошкодження цивільне та військове майно. Також офіційні особи Японії повинні були коритися вказівкам Верховного командування союзних держав.
Щоб мати можливість стежити за ходом виконання умов Акту про капітуляцію, СРСР, США і Великобританія вирішили створити Далекосхідну комісію і Союзна рада.
Значення війни
Так завершилася одна з найкровопролитніших війн в історії людства. Японські генерали були засуджені за військові правопорушення. 3 травня 1946 року в Токіо приступив до роботи військовий трибунал, який судив винних у підготовці Другої світової війни. Ті, хто хотів захопити чужі землі ціною загибелі і поневолення, постали перед народним судом.
Битви Другої світової війни забрали близько 65 млн людських життів. Найбільші втрати поніс Радянський Союз, який прийняв на себе основний удар. Підписаний у 1945 р. Акт про беззастережну капітуляцію Японії можна назвати документом, який підводить підсумки тривалої, кровопролитного і безглуздого бою.
Результатом цих битв стало розширення кордонів СРСР. Була засуджена фашистська ідеологія, покарані військові злочинці, створена Організація Об’єднаних Націй. Був підписаний пакт про нерозповсюдження зброї масового знищення і заборону на його створення.
Вплив Західної Європи помітно знизилося, США вдалося зберегти і зміцнити позиції на міжнародному, економічному ринку, а перемога СРСР над фашизмом дала країні можливість зберегти незалежність і слідувати обраному шляху життя. Але це все досягли надто високою ціною.
