Плюси і мінуси комунізму: поняття, опис, характеристика

Яке це – жити в ідеальному державі? Ніхто й гадки не має. Ідеальне держава іноді виникає в головах, затуманених пропагандою, але є лише ілюзією або самообманом. Але ж питання цікаве, і відповідь дізнатися хочеться. Ну, за логікою розсудимо, що раз ідеальної держави немає, то необхідно його створити. Тільки от як це зробити? Карл Маркс запевняв, що його спосіб – самий дієвий. Причин йому не вірити у нас немає, але, як кажуть, “довіряй, але перевіряй”. Так що розглянемо плюси і мінуси комунізму і, чим чорт не жартує, станемо на крок ближче до ідеального державі.

Характеристика комунізму

Комунізм – політичний лад, який передбачає повну відсутність класового поділу суспільства і приватної власності. Таким чином, з теорії комунізму, досягається соціальна рівність.

Для втілення теорії в життя необхідно робити акцент на виробництві. В основу виробництва ставляться люди. Кожен виконує певну роботу, працює на загальне благо, а не для особистої вигоди. Таким чином, кожен працює один для одного і держави в цілому, так що всі забезпечені необхідними умовами праці і життя. Адже всім нам знайоме: “Від кожного за здібностями, кожному – за потребами!”.

Вже на етапі спроби дати визначення комунізму приходить чітке розуміння того, що це утопія. Комуна, охарактеризована справедливими висловами, представляється райським місцем. Ні турбот, кожен займається своєю справою, і справу його корисно у вищій ступеня. І чим прекрасніше слова про комунізм, тим болючіше усвідомлювати неможливість його досягнення. Маркс і Енгельс надали комуністичний лад як кінцевий результат – утопію, а тому ми не можемо розглянути плюси і мінуси комунізму практично і змушені звернутися до теорії.

Теорія комунізму

Як ідеальний шлях розвитку комунізм представився в працях Марка і Енгельса. Головний покажчик – рівність, вільний розвиток особистості. Це досягається шляхом матеріального розвитку і подолання приватної власності. Весь перехід до комунізму є закономірним процесом. Причому умови і передумови складаються з капіталізму.

Перехід від капіталізму до соціалізму являє собою якийсь складний період. Починається він із завоювання робітничим класом політичної влади. Розпалюється боротьба з капіталізмом. Далі, після “довгих мук пологів”, з’являється соціалізм.

Маркс К.:

Між капіталістичним і комуністичним суспільством лежить період революційного перетворення першого в друге.

Соціалізм – нижча форма розвитку комунізму. На цій стадії починають формуватися основи суспільної власності. Проте як і раніше зберігається нерівність і поділ праці. Нарешті, у вищій фазі цвітіння комунізм в чистому прояві. Кожен член суспільства вільно і всебічно розвивається, тим самим розвиваючи і суспільство. Припиняється експлуатація людини людиною.

Це все, однак, лише теорія. На практиці розвиток комунізму підійшло до першої стадії – соціалізму. Правда, трохи исказившись.

Практика комунізму

Для прикладу розглянемо плюси і мінуси комунізму в СРСР. Перша стадія, тобто завоювання влади пролетаріатом, пройшла успішно. Комуністична партія розпочала боротьбу з капіталізмом, причому, як і задумано, з позиції найсильнішої партії, підтримуваної державою. Після великих перемог підійшов черга видалення кореневої основи капіталізму з товариства. Сільське господарство перейшло в руки пролетаріату, “розкуркулення” перевело залишки приватної власності в суспільну. Почалася світла епоха соціалізму.

Соціалізм же постав зовсім не таким прекрасним, як його описав Маркс. Довгоочікувана перемога привела, звичайно, до успіхів у побудові комунізму. Проте соціалізм став у зміненому вигляді. Сказати, що це була “машина терору” не можна, але і правильним “марксизмом” язик не повернеться назвати. Накладена заборона на приватну власність, праця став доступний для всіх, запанувало хоч і не повне, але все-таки рівність. Що ж було не так?

Почнемо з нижчого. Надто великі втрати в перехідний період не змогли як слід зрости пізніше. Так що соціалізм постав замість “тріумфу пролетаріату”, скажімо так, “пірровою перемогою”. Однак стежка була видна і прекрасне світле майбутнє волало до себе.

Наступна проблема виникла в ідейній середовищі. Рівність праці починало влаштовуватися, усі були забезпечені роботою, виробництво вступило в стадію розвитку. Матеріальне розвиток йшло в правильному напрямку. Не вдалося, однак, змінити свідомість людей. Людська природа, як їй і належить, прагнула влади і легких шляхів вирішення проблеми. Тут і з’ясувалася основна “діра” і утопічність комунізму. Це пізніше посилилося наростаючим дефіцитом товарів загального споживання.

Як можна здогадатися, до стадії комунізму розвиток суспільства не дійшло і дійти, в принципі, не могло. Далеке світле майбутнє залишилося таким же світлим, однак віддалилося ще більше, вийшовши за межі реального життя. А суспільство так і залишилося в прекрасному і вічне “напередодні свободи”.

Історія комунізму

Вираження ідей комунізму сталося задовго до появи теорії Маркса. Ще в Древній Греції софісти просували комуністичні ідеї, а Піфагор ввів серед своїх учнів поняття “серед друзів все спільне”. Платон, малюючи ідеальне держава, був одержимий ідеєю абсолютної спільності не тільки матеріальних благ, але і дружин, дітей. В комедіях з’являвся ідеалізований образ варварів, зокрема скіфів, устрій суспільства яких являло собою основні ідеї комунізму.

Надалі поняття комунізму розвивалося незначно, а соціалізм вважався окремим напрямком. Ідеї, однак, не поспішали “вмирати”. Павло Флоренський писав:

Ідея гуртожитку як спільного житія повною любові, однодумності та економічному єдності – зватиметься вона по-грецьки киновией або по-латині – комунізмом, – завжди настільки близька російській душі і сяюча в ній, як вожделеннейшая заповідь життя, – була піднята і втілена у Троїцько-Сергіївській Лаврі Преподобного Сергія.

Пізніше, в 1847 році, був створений союз комуністів. Союзом видано “Комуністичний маніфест”, який представляв цю суспільну формацію такою, якою ми звикли її бачити.

Військовий комунізм

Розглянемо яскравий приклад зміненої “до невпізнання” комуністичної ідеології, викликаної хвилюваннями і внутрішніми проблемами. А саме, звернемося до плюсів і мінусів військового комунізму.

Військовим комунізмом називають політику Радянської держави в період з 1918 по 1921 рік. Вона була впроваджена в умовах Громадянської війни. По суті, це був комунізм, загострений до максимального ступеня. Майно, яке повинно було стати громадським допомогою держави, залишилося в руках останніх. Таким чином, комунізм перетворився в суспільство “робочої фабрики”, влада над якою була у правлячої партії.

Звернемося до плюсів і мінусів політики воєнного комунізму. До головного плюса можна віднести ефективність розподілу людських ресурсів. Так як країна працювала на максимальну продуктивність, то і нестачі робочих рук бути не могло, а тому всі були забезпечені своєю часткою праці. Це ж і допомагало концентрації ресурсів країни і направлення їх на боротьбу з ворогами і військовий зростання.

З мінусів виділяється відсутність росту ринкової економіки. Всі сили були кинуті на певні потреби, в той час як інші сфери повільно наводилися в запустіння. Варто зазначити, що тоді це був практично єдиний робочий варіант. Армії необхідна була продовольча підтримка для ведення Громадянської війни. Необхідно було захистити країну від іноземного втручання.

Звернемося до плюсів і мінусів підсумків військового комунізму. Головний плюс – успішна боротьба із внутрішнім та зовнішнім ворогом, повна централізація і розвиток військового і промислового виробництва. Головний мінус нам зараз очевидний: така політика привела країну до важкої економічної кризи.

Плюси і мінуси комунізму

Комунізм теоретично являє собою суцільний жирний плюс. Це утопія, а тому нічого негативного в собі нести не може. Так що звернемося саме до практики СРСР, на її тлі позначивши основні плюси і мінуси комунізму.

Почнемо з плюсів. Перше, що спливає в голові – впевненість у завтрашньому дні. Справді, країна стабільна і суспільство спокійно. Двоякий “плюс” – обмеженість інформації. З одного боку, люди обмежуються від усяких “непристойностей і крайностей”, з іншого – позбавляються вільнодумства (деякі вважають його шкідливим у великих кількостях, але питання суб’єктивний). Ну і, звичайно, рівність людей (майже всіх).

Головний же мінус комунізму в цілому – це неможливість його побудови, утопічність. Якщо ж брати саме “комунізм” в СРСР, то на поверхню спливає таке поняття, як цензура. Велика проблема нинішнього інформаційного століття, проте не так гостро сприймається раніше. Проте обмеження в отриманні інформації зарахуємо як мінус. Дефіцит – один з головних мінусів. Саме він почасти і забезпечив відносну рівність, що, однак, ніяк не применшує його негативної сторони.

Відсутність свободи різко контрастує з нинішнім життям. Заперечення релігії може бути плюсом або мінусом для різних людей. Однак мінус в тому, що, відкидаючи релігію, не змогли дати людям достатньої її заміни.

Підсумок

Ми розглянули самі ідеї, практику, позитивні і негативні сторони комунізму. Зараз ці ідеї вже щільно закріплені в історії і зробили свій ефект. Вони вже пішли в минуле, і ця утопія, як виявилося на практиці, потребує доопрацювання або переробки. В “сирому” вигляді вона не пройшла перевірку на міцність.