Фармакокінетика і фармакодинаміка блокаторів кальцієвих каналів
Фармакокінетичні властивості препарату впливають на його клінічне використання:
- «Ніфедипін» не здатний накопичуватися в організмі індивіда. Таким чином, постійне застосування цього препарату в одній дозі не посилює його ефект.
- «Верапаміл» при регулярному прийомі володіє можливістю накопичуватися, що надалі провокує збільшення терапевтичного ефекту і призводить до виникнення небажаних реакцій.
- «Дилтіазем», як і попередній лікарський препарат накопичується в організмі, але в значно меншому ступені.
В залежності від віку хворого для багатьох лікарських засобів притаманне зміна фармакокінетики. Антагоністи кальцію не виняток. У старшій віковій категорії подовжується час напіввиведення «Ніфедипіну», «Дилтіазему» і «Верапамілу», а крім того зменшується їх кліренс. В результаті частота виникнення несприятливих ефектів наростає. Тому цій категорії пацієнтів терапевтичну дозу необхідно підбирати індивідуально, починаючи з найменшої.
Наявність у індивіда ниркової недостатності майже не чинить впливу на фармакокінетику «Дилтіазему» і «Верапамілу». А при прийомі «Ніфедипіну» у таких пацієнтів період його напіввиведення збільшується, що спричиняє прояв побічних явищ.
Фармакодинамічна взаємодія також має значення в клінічній практиці. Прийом бета-блокатором з «Дилтіаземом» або «Верапамілом» призводить до збою в роботі лівого шлуночка в результаті підсумовування негативного інотропного ефекту цих ліків. Призначення бета-блокаторів і «Ніфедипіну» дозволить згладити побічні ефекти цих ліків.
Не рекомендується комбінація нітратів з «Ніфедипіном», так як вона веде до істотного зниження артеріального тиску, надмірної вазодилатації і утворення небажаних реакцій.
Таким чином, блокатори кальцієвих каналів – це високоефективні засоби, що доведено багаторічним досвідом їх використання. Наявність різного механізму дії, взаємодії і побічних ефектів вимагає диференційованого підходу до призначення конкретного препарату з цієї групи.
