Антимонопольна політика: цілі, напрями, розвиток

Історія антимонопольного регулювання

Що характерно для розвитку конкуренції в економічній сфері Росії? Спроби створення антимонопольної політики і антимонопольного законодавства були зроблені ще в 1908 році. Тоді в Імперії був введений закон, дуже схожий на американські положення Шермана. Як і слід було очікувати, більшість російських підприємців поставилися до закону негативно і не прийняли його.

В СРСР законів з антимонопольної політики і підтримки конкуренції не приймалося в принципі. У країні панувала планова економіка, а тому про будь-який вид підприємництва не могло бути й мови. Держава самостійно забезпечувало зниження витрат ресурсів і вартості виробництва до гранично низької планки. Наслідком такої політики став глибокий застій на національному ринку СРСР.

Цікаве:  Чим біг відрізняється від ходьби? 5 основних відмінностей

Високий рівень монополізації зберігся і після розвалу СРСР. Державні монополії шляхом прискореної приватизації перетворювалися на акціонерні товариства. Проте все скуповували акції не групи людей, а конкретні персони. Як наслідок, підприємства зосередилися в руках поодиноких власників.

У 1991 році був прийнятий закон “Про конкуренції і метою антимонопольної політики”. У ньому були закріплені основи державної політики, спрямованої на боротьбу з обмеженням конкуренції. Про принципи і способи такої боротьби буде розказано далі.