Внутрішньоматкова інсемінація
Під даним терміном розуміється репродуктивна технологія. Її суть полягає в наступному: у чоловіка здійснюється забір сперми, після чого вона переноситься жінці безпосередньо в матку, тобто статевий контакт при цьому відсутня. Підсаджуватися можуть зразки як партнера, так і донора.
Крім наявності високого рівня антиспермальних тіл, показаннями до інсемінації є наступні захворювання та стани:
- Еректильна дисфункція.
- Злоякісні новоутворення у чоловіків.
- Низька ступінь активності сперматозоїдів.
- Аномально розвинений статевий орган у чоловіка.
- Високий показник в’язкості в спермі плазми.
- Вагінізм у жінки.
- Алергічна реакція на сперму.
- Відсутність овуляції.
Процедура не проводиться, якщо у жінки діагностовано непрохідність маткових труб. Крім того, протипоказаннями для осіб даної статі є: онкологічні захворювання, інфекційні патології органів репродуктивної системи, міома, поліпи. Після отримання результатів усіх досліджень (аналізу крові, спермограми, УЗД) вирішується питання щодо доцільності проведення інсемінації.
Процедура здійснюється згідно наступного алгоритму:
Згідно зі статистичними даними, ймовірність успіху становить 12 %. Допускається проводити процедуру внутрішньоматкової інсемінації до 4 разів. Якщо всі спроби виявляються марними, лікарі рекомендують екстракорпоральне запліднення.
