Сольна кар’єра
У перший дебют інструменту йому довелося відразу ж отримати свою особливу роль: соло на бас-кларнеті зазвучало в 5-му кроці.
Його характерною особливістю можна вважати незвичайне щільне і “темний” звучання, яке цінували такі іноземні композитори:
- Вагнер, 2-е дію опери “Трістан та Ізольда”;
- Верді, 3-е дію опери “Ернані”;
- Лист, поема “Тассо”;
- Барток, концерт для оркестру.
З вітчизняних:
- Чайковський, опера “Пікова дама”, балет “Лускунчик” і симфонія “Манфред”;
- Шостакович, симфонії 7, 10, 13 та ін;
- Стравінський, балет “Весна священна”.
На початку XX століття бас-кларнет впроваджується в невеликий склад камерних ансамблів, а з часів авангарду (експериментальна епоха) виступає вже в сольній позиції.
Першим твором для одноосібного виконання є соната, написана в 1931 році Отмаром Шеком. Потім його справу продовжили: Кагель, Губайдулина, Єкімовський, Карєв, Картер та ін
Окрему роль бас-кларнета можна відзначити в жанрі джазу. У цьому роді музики духові інструменти виступають в якості головних героїв, і уявити джазову композицію без їх присутності неможливо.
Одним із знаменитих бас-кларнетистів був музикант Ерік Долфі. В даний час відомий вітчизняний виконавець Микола Рубанов.
