Частини мови в російській мові

Частинами мови виділяється помітне місце у шкільній програмі. Але навіщо їх вивчати так детально? Це потрібно для того, щоб грамотно будувати свою промову, як письмову, так і усну. Тому школярі мають знати, якими граматичними категоріями мають певні групи слів.

Поняття частини мови

Більшість слів мають лексичне значення, тобто в них вкладено конкретний зміст, що відрізняє їх від інших слів у російській мові. Наприклад:

Весна — це пора року між зимою і влітку.

Магазин — приміщення, спеціально обладнане для продажу товарів або надання послуг.

Якщо дивитися виключно на лексичне значення, між цими словами немає нічого спільного. Але з точки зору граматики їх можна об’єднати в одну групу. Вони відповідають на одне запитання — «що?». Вони схиляються, а в реченні можуть виконувати однакову синтаксичну роль. На підставі таких загальних характеристик слова можна об’єднати в певні групи.

Отже, частина мови — це категорія слів, які мають загальні морфологічні та синтаксичні ознаки.

Самостійні і службові

Ми вже з’ясували, що більшість слів, які ми вживаємо, мають лексичне значення. Коли ми намагаємося донести до слухачів певну думку, саме вони відіграють основну роль. Однак у російській мові неможливо використовувати тільки такі слова, інакше мова звучала б так: «Ліс Маша знайти багато сироїжки опеньки». Очевидно, що, по‑перше, слова потрібно поставити в правильній граматичній формі, а по‑друге, необхідно додати прийменник та сполучник.

Деякі частини мови в російській мові називають предмети, дії, процеси, ознаки або кількість, і до них можна поставити питання. У реченні вони виконують певну синтаксичну роль. Це основні цеглинки, з яких будуються словосполучення і речення. У нашій мові виділяється шість таких категорій.

Однак будувати речення тільки з самостійних частин мови не вийде, тому виділяють також службові. Вони не мають лексичного значення, але служать для вираження відносин між полнозначными словами. Вони допомагають об’єднувати їх у пропозиції або додавати відтінки значення. Самостійно вони не виконують синтаксичної ролі. До службових слів належать прийменники, сполучники і частки.

Окрему групу слів становлять вигуки. Вони не мають лексичного значення, а також не виражають відносин між полнозначными словами. Ця частина мови, що передає почуття мовця. Вони можуть передавати радість, страх, радість, біль і ін., наприклад, «ай», «ура», «ой», «ах». Також вони служать для звуконаслідування: «мяу», «му», «тік‑так», «кукареку».

Таким чином, в російській мові виділяють десять частин мови.

Ім’я іменник

Іменники позначають предмети або особи і відповідають на питання «хто?» або «що?». Вони володіють граматичними категоріями роду, числа і відмінка.

У реченні іменники можуть виконувати будь-яку синтаксичну роль, але найчастіше це підмет і додаток.

Наприклад:

Поет пише вірші. — «Поет» виконує роль підмета, а «вірші» — доповнення.

Успіх — це результат наполегливої роботи. — «Результат» виконує синтаксичну роль присудка.

Хлопчик сів за стіл. — «За стіл» виконує роль обставини.

Він купив сорочку з коміром. — «З коміром» служить визначенням.

Прикметник

Прикметники позначають ознаку особи або предмета. Вони відповідають на питання «який?», «чий?». Вони змінюються за родами, числами і відмінками, як іменники. Найчастіше виконують роль визначень.

Цікаве:  Де знаходяться Гімалаї: географічне положення, опис, висота

Однак потрібно враховувати одну особливість. Якою частиною мови є слово «хворий»? Відповідь здається очевидним: прикметником. Але в реченні: «Хворий дотримується рекомендацій лікаря», — це вже іменник. Прикметники мають властивість переходити в інші частини мови. Однак зверніть увагу, що граматичні категорії зберігаються. Тобто схилятися такі слова будуть як прикметники, а не як іменники.

Дієслово

Дієслова позначають дію або стан. Вони відповідають на питання «що робити?», «що зробити?».

Граматичні категорії:

  • вид — досконалий, недосконалий;
  • особа — перше, друге, третє;
  • рід — чоловічий, жіночий, середній;
  • число — єдине, множинне;
  • нахилення — індикатив, субъюнктив, імператив;
  • час — теперішній, минулий, майбутній;
  • застава — активний, пасивний.

Виділяють особливі форми дієслів: інфінітив, дієприкметник і деепричастие. Втім, з приводу останніх двох однозначної думки немає. Деякі лінгвісти піднімають питання, чи можна розглядати такі слова як частини мови, а не віддієслівні форми.

Ім’я числівник

Числівники позначають кількість або порядок предметів і відповідають на питання «скільки?», «який?».

Виділяють такі розряди:

  • кількісні,
  • дробові,
  • збірні,
  • порядкові.

Числівники відмінюються за відмінками. При цьому порядкові мають також категорії числа і роду. У називному і знахідному відмінках кількісні числівники виконують з іменниками одну синтаксичну роль. Це правило не поширюється на порядкові.

Займенник

Займенники служать для позначення предметів, ознак або кількості, але конкретно їх не називають. Відповідно, вони виконують роль підметів, додатків і обставин.

Прислівник

Прислівники позначають ознаки дій. Відповідають на питання «де?», «коли?», «куди?», «як?» та ін. Приклади прислівників: давно, тихо, рано, тут, скрізь, вранці.

Прислівник є незмінною частиною мови. У реченні найчастіше виконує роль обставини.

Службові слова і вигуки

Як нам вже відомо, виділяють три службові частини мови:

  • привід — позначає відношення між предметами («в», «в», «над», «без», «протягом», «завдяки»);
  • союз — пов’язує між собою однорідні члени речення і частини складного речення («і», «а», «або», «також»; «якщо», «хоча», «тому»);
  • частка — додає додатковий відтінок словами або пропозиціями («ж», «ні», «‑або», «б», «так», «ну», «чи»).

Вигуки виражають емоційно‑вольову реакцію мовця на події, що відбуваються. Виділяють такі групи:

  • непохідні — «ай», «ой», «ах»;
  • похідні — «жах», «біда», «кинь»;
  • звуконаслідування — «ту‑ту», «тік‑так», «гав‑гав».

Лінгвісти часто виділяють звуконаслідування в окрему категорію слів.

Складні випадки

Не завжди легко визначити, до якої категорії віднести певне слово. Особливо це стосується незмінних слів. У таких ситуаціях потрібно дивитися на пропозицію в цілому.

Наприклад, якою частиною мови є «як»? Тут можливі варіанти:

  • «Як вивчити таблицю множення?» — прислівник.
  • «Вона сміялася як маленька дитина» — союз.
  • «Як довго я тебе чекав!» — підсилювальна частка.

Висновок

Знання частин мови дозволяє людині формулювати пропозиції грамотно. Мовець буде знати, які форми виділяють у цього слова, можна схиляти його і т. д. Завдяки цьому йому не доведеться червоніти перед друзями або на ділових зустрічах.