Частинами мови виділяється помітне місце у шкільній програмі. Але навіщо їх вивчати так детально? Це потрібно для того, щоб грамотно будувати свою промову, як письмову, так і усну. Тому школярі мають знати, якими граматичними категоріями мають певні групи слів.
Поняття частини мови
Більшість слів мають лексичне значення, тобто в них вкладено конкретний зміст, що відрізняє їх від інших слів у російській мові. Наприклад:
Весна — це пора року між зимою і влітку.
Магазин — приміщення, спеціально обладнане для продажу товарів або надання послуг.
Якщо дивитися виключно на лексичне значення, між цими словами немає нічого спільного. Але з точки зору граматики їх можна об’єднати в одну групу. Вони відповідають на одне запитання — «що?». Вони схиляються, а в реченні можуть виконувати однакову синтаксичну роль. На підставі таких загальних характеристик слова можна об’єднати в певні групи.
Отже, частина мови — це категорія слів, які мають загальні морфологічні та синтаксичні ознаки.
Самостійні і службові
Ми вже з’ясували, що більшість слів, які ми вживаємо, мають лексичне значення. Коли ми намагаємося донести до слухачів певну думку, саме вони відіграють основну роль. Однак у російській мові неможливо використовувати тільки такі слова, інакше мова звучала б так: «Ліс Маша знайти багато сироїжки опеньки». Очевидно, що, по‑перше, слова потрібно поставити в правильній граматичній формі, а по‑друге, необхідно додати прийменник та сполучник.
Деякі частини мови в російській мові називають предмети, дії, процеси, ознаки або кількість, і до них можна поставити питання. У реченні вони виконують певну синтаксичну роль. Це основні цеглинки, з яких будуються словосполучення і речення. У нашій мові виділяється шість таких категорій.
Однак будувати речення тільки з самостійних частин мови не вийде, тому виділяють також службові. Вони не мають лексичного значення, але служать для вираження відносин між полнозначными словами. Вони допомагають об’єднувати їх у пропозиції або додавати відтінки значення. Самостійно вони не виконують синтаксичної ролі. До службових слів належать прийменники, сполучники і частки.
Окрему групу слів становлять вигуки. Вони не мають лексичного значення, а також не виражають відносин між полнозначными словами. Ця частина мови, що передає почуття мовця. Вони можуть передавати радість, страх, радість, біль і ін., наприклад, «ай», «ура», «ой», «ах». Також вони служать для звуконаслідування: «мяу», «му», «тік‑так», «кукареку».
Таким чином, в російській мові виділяють десять частин мови.
Ім’я іменник
Іменники позначають предмети або особи і відповідають на питання «хто?» або «що?». Вони володіють граматичними категоріями роду, числа і відмінка.
У реченні іменники можуть виконувати будь-яку синтаксичну роль, але найчастіше це підмет і додаток.
Наприклад:
Поет пише вірші. — «Поет» виконує роль підмета, а «вірші» — доповнення.
Успіх — це результат наполегливої роботи. — «Результат» виконує синтаксичну роль присудка.
Хлопчик сів за стіл. — «За стіл» виконує роль обставини.
Він купив сорочку з коміром. — «З коміром» служить визначенням.
Прикметник
Прикметники позначають ознаку особи або предмета. Вони відповідають на питання «який?», «чий?». Вони змінюються за родами, числами і відмінками, як іменники. Найчастіше виконують роль визначень.
Однак потрібно враховувати одну особливість. Якою частиною мови є слово «хворий»? Відповідь здається очевидним: прикметником. Але в реченні: «Хворий дотримується рекомендацій лікаря», — це вже іменник. Прикметники мають властивість переходити в інші частини мови. Однак зверніть увагу, що граматичні категорії зберігаються. Тобто схилятися такі слова будуть як прикметники, а не як іменники.
Дієслово
Дієслова позначають дію або стан. Вони відповідають на питання «що робити?», «що зробити?».
Граматичні категорії:
- вид — досконалий, недосконалий;
- особа — перше, друге, третє;
- рід — чоловічий, жіночий, середній;
- число — єдине, множинне;
- нахилення — індикатив, субъюнктив, імператив;
- час — теперішній, минулий, майбутній;
- застава — активний, пасивний.
Виділяють особливі форми дієслів: інфінітив, дієприкметник і деепричастие. Втім, з приводу останніх двох однозначної думки немає. Деякі лінгвісти піднімають питання, чи можна розглядати такі слова як частини мови, а не віддієслівні форми.
Ім’я числівник
Числівники позначають кількість або порядок предметів і відповідають на питання «скільки?», «який?».
Виділяють такі розряди:
- кількісні,
- дробові,
- збірні,
- порядкові.
Числівники відмінюються за відмінками. При цьому порядкові мають також категорії числа і роду. У називному і знахідному відмінках кількісні числівники виконують з іменниками одну синтаксичну роль. Це правило не поширюється на порядкові.
Займенник
Займенники служать для позначення предметів, ознак або кількості, але конкретно їх не називають. Відповідно, вони виконують роль підметів, додатків і обставин.
Прислівник
Прислівники позначають ознаки дій. Відповідають на питання «де?», «коли?», «куди?», «як?» та ін. Приклади прислівників: давно, тихо, рано, тут, скрізь, вранці.
Прислівник є незмінною частиною мови. У реченні найчастіше виконує роль обставини.
Службові слова і вигуки
Як нам вже відомо, виділяють три службові частини мови:
- привід — позначає відношення між предметами («в», «в», «над», «без», «протягом», «завдяки»);
- союз — пов’язує між собою однорідні члени речення і частини складного речення («і», «а», «або», «також»; «якщо», «хоча», «тому»);
- частка — додає додатковий відтінок словами або пропозиціями («ж», «ні», «‑або», «б», «так», «ну», «чи»).
Вигуки виражають емоційно‑вольову реакцію мовця на події, що відбуваються. Виділяють такі групи:
- непохідні — «ай», «ой», «ах»;
- похідні — «жах», «біда», «кинь»;
- звуконаслідування — «ту‑ту», «тік‑так», «гав‑гав».
Лінгвісти часто виділяють звуконаслідування в окрему категорію слів.
Складні випадки
Не завжди легко визначити, до якої категорії віднести певне слово. Особливо це стосується незмінних слів. У таких ситуаціях потрібно дивитися на пропозицію в цілому.
Наприклад, якою частиною мови є «як»? Тут можливі варіанти:
- «Як вивчити таблицю множення?» — прислівник.
- «Вона сміялася як маленька дитина» — союз.
- «Як довго я тебе чекав!» — підсилювальна частка.
Висновок
Знання частин мови дозволяє людині формулювати пропозиції грамотно. Мовець буде знати, які форми виділяють у цього слова, можна схиляти його і т. д. Завдяки цьому йому не доведеться червоніти перед друзями або на ділових зустрічах.
