Ім’я іменник
Іменники позначають предмети або особи і відповідають на питання «хто?» або «що?». Вони володіють граматичними категоріями роду, числа і відмінка.
У реченні іменники можуть виконувати будь-яку синтаксичну роль, але найчастіше це підмет і додаток.
Наприклад:
Поет пише вірші. — «Поет» виконує роль підмета, а «вірші» — доповнення.
Успіх — це результат наполегливої роботи. — «Результат» виконує синтаксичну роль присудка.
Хлопчик сів за стіл. — «За стіл» виконує роль обставини.
Він купив сорочку з коміром. — «З коміром» служить визначенням.
Прикметник
Прикметники позначають ознаку особи або предмета. Вони відповідають на питання «який?», «чий?». Вони змінюються за родами, числами і відмінками, як іменники. Найчастіше виконують роль визначень.
Однак потрібно враховувати одну особливість. Якою частиною мови є слово «хворий»? Відповідь здається очевидним: прикметником. Але в реченні: «Хворий дотримується рекомендацій лікаря», — це вже іменник. Прикметники мають властивість переходити в інші частини мови. Однак зверніть увагу, що граматичні категорії зберігаються. Тобто схилятися такі слова будуть як прикметники, а не як іменники.
