Важке дитинство
Дитиною він постійно жив у стресі. В результаті з’явився розвинений параноїдальний страх змов і масові репресії в дорослому віці.
Його батько вмирає, коли Іванові було три роки, від поранення на полюванні і зараження крові. Мати – підступна жінка, яка вбила двох рідних братів чоловіка, – йде з життя, коли хлопчикові виповнюється вісім років. Як з’ясується пізніше, Олена Глинська не померла своєю смертю, її отруїли.
Дитина залишається на піклуванні бояр, які ставилися до нього дуже жорстоко, вони не завжди згадували, що малюка треба погодувати, сильно били його за найменшу провину, а іноді просто зривали на ньому злість. Дитинство Івана минуло в страху, що його можуть убити. Бояри сварилися між собою, деякі з них знищували один одного.
Початок опричнини, царство терору
У січні 1565 року правитель вводить опричину. Тепер в його руках абсолютна влада. Опричина — це землі, які він відводить собі, конфіскуючи у бояр та їхніх сімей. Людей же цих він відправляє в далекі і бідні частини держави — земщину. Більшість дворянських сімей приймає рішення бігти. Серед дрібних дворян він вибирає найбільш жорстоких і робить їх своїми опричниками, фактично найманцями, які займаються терором. Розплачується з ними цар конфіскованими ними ж землями.
Опричина проіснувала сім років. Протягом цього часу найманці безкарно вбивають людей, грабують їх. Режим дозволив правителю ув’язнити у в’язниці велике число бояр і знущатися над ними.
