Юний воїн
Що стосується самого Дмитра Івановича, то його не відрізняли старанність і посидючість у вивченні наук. Він більше тяжів до ратній справі і полюванні. Не шкодуючи себе, він вправлявся у рукопашному бою, стрільби з лука, верховій їзді. Ці вправи дали плоди: він перетворився на справжнього російського богатиря.
У тих історичних реаліях тільки сила могла зупинити міжусобну братовбивчу боротьбу на землі руській. Ці сутички, що вимагають величезної напруги сил всіх без винятку князівств, відбувалися не тільки в роки життя Дмитра Донського. Русь була роз’єднана, ґрунтуючись на кількох центрах політичного і економічного впливу. Тепер треба було зібрати всі ресурси під єдиним правлінням.
Офіційна версія про місце проведення Куликовської битви
1380 рік – знаменна дата, з якої починається історія Росії як окремої держави. Невипадково Карамзін Микола Михайлович так охарактеризував цю подію: «На Куликовому полі прийшли окремі племена, а пішов один народ».
Основними джерелами, на які посилаються історики, є «Пісня про Володимира Хороброго Донському», «Сказання про Мамаєвому побоїще»(1680 року видання). Всі вони були написані через кілька століть після тієї битви і оповідають про те, як беклярбек Мамай зіткнувся з об’єднаним російським військом під проводом московського князя Дмитра Івановича, якого згодом назвуть Донським.
Якщо роки життя й роки правління Дмитра Донського практично не викликають розбіжностей в середовищі істориків, то питання про місце проведення легендарної битви – тема окремої розмови. Офіційна історія стверджує: битва відбулася на південно–сході Тульської області в гирлі річки Непрядва, де вона впадає в Дон на Куликовському полі.
Археологічні знахідки вкрай скупі, що вже викликає скепсис у фахівців. Тим не менш пошуки тривають. Отчертить епіцентр битви можна буде лише за концентрації археологічних знахідок.
