Суть методики
Австрійський математик Крістіан Доплер в 1842 році відкрив ефект, який в наш час дозволяє визначати швидкість кровотоку кровоносної системи людського організму. Саме на ньому грунтується принцип роботи доплер-УЗД при вагітності.
Рух крові по судинах обумовлено роботою серця. Причому на фазі скорочення серцевого м’яза (систола) вона рухається з однією швидкістю, у той час як на фазі розслаблення (діастола) вона інша.
Виявити це можна лише за допомогою спеціального апарату, іменованого доплером. Від датчика виходить ультразвукова хвиля, яка має здатність відбиватися від об’єктів. Якщо він знаходиться в нерухомому стані, то хвиля повертається, зберігаючи при цьому частоту. Однак якщо об’єкт рухається, то частота вже не залишається постійною, а змінюється. При цьому утворюється різниця між вихідним і вхідним сигналом. Тому така методика актуальна для визначення швидкості кровотоку.
