Профілактика захворювання
Пацієнтам, які належать до групи ризику розвитку цієї патології, слід всіляко уникати професійного заняття спортом, а, крім того, вибору професій, які пов’язані з перевантаженням. Варто згадати, що до групи ризику належать люди, серед родичів яких присутні особи з тяжкою недостатністю серця у молодому віці.
У разі виявлення у пацієнтів дилатаційної кардіоміопатії головне завдання буде полягати в тому, щоб попередити прогресування недостатності серця. Назвемо основні напрямки щодо оцінювання факторів ризику:
- Проведення анкетування.
- Проведення психологічного тестування на визначення рівня тривожності.
- Оцінювання стану здоров’я. При цьому аналізується функціональний стан передбачуваних пацієнтів і клінічні прояви можливої патології.
- Проведення моніторингу ризиків, які впливають на здоров’я.
- Оцінювання ефективності профілактичних втручань і лікування. При цьому контролюються способи оздоровлення поряд з виконанням лікарських приписів і рекомендацій. Також відслідковується мотивація пацієнтів, їх навченість основним технікам оздоровлення, проводяться порівняльні характеристики.
Що стосується рекомендацій кардіологів щодо профілактики дилатаційної кардіоміопатії, то вони, насамперед, включають в себе медико-генетичні консультації при наявності сімейних випадків захворювання. Не менш важливо активне лікування тієї чи іншої респіраторної інфекції. Необхідно виключити вживання алкоголю. Таким людям особливо важливо збалансоване харчування, яке буде забезпечувати достатнє надходження мінералів з вітамінами в організм.
Таким чином, дилатаційна кардіоміопатія є міокардіальним ураженням, яке характеризується розширенням порожнини лівого шлуночка або обох відразу. Крім цього, дане захворювання супроводжується порушенням скорочувальних функцій серця. Дилатаційна кардіоміопатія може проявлятися у вигляді ознак застійної недостатності серця, тромбоемболічного синдрому та порушень ритму. Діагностування патології базується на даних загальної клінічної картини, а, крім того, відштовхується від об’єктивних обстежень, електрокардіограми, фонокардиографии, ехокардіографії та рентгенографії. Крім цього, в рамках діагностики лікарі додатково проводять сцинтиграфію, магнітно-резонансну томографію і біопсію міокарда. Лікування захворювання проводиться переважно інгібіторами і адреноблокаторами. Нерідко застосовуються діуретики, нітрати, антикоагулянти та антиагреганти. У зв’язку з небезпекою для життя пацієнтам, що перебувають в зоні ризику, потрібно регулярно спостерігатися у кардіолога, дотримуючи всі необхідні профілактичні заходи. На жаль, раптова смерть при дилатаційної кардіоміопатії не рідкість.
