Дисциркуляторна енцефалопатія (ДЕП) – це складне захворювання судинної системи, перебіг і прогресування якого складно зупинити. Недуга являє собою хронічне ураження тканин головного мозку, викликаний збоєм в кровообігу. Серед всіх захворювань, що мають неврологічну симптоматику, ДЕП є найпоширенішим.
Не так давно цю патологію відносили до категорії «вікових» недуг – тих, які зустрічаються, як правило, в літньому віці. Проте за останні роки ситуація із захворюваністю змінилася, і сьогодні ДЕП діагностують у працездатних дорослих людей від 40 років. Небезпека хвороби полягає в тому, що її необоротне протягом призводить до зміни мислення, психоемоційного стану. У ряді випадків страждає фізичне і психічне здоров’я, втрачається працездатність. Часто такі хворі потребують сторонньої допомоги, так як турбота про себе і виконання елементарних побутових завдань стає для них незрозумілим.
Які причини цього захворювання
Залежно від ступеня дисциркуляторної енцефалопатії визначається характер патологічного процесу. На вираженості симптомів позначається сила хронічного пошкодження нервової тканини, яке найчастіше виникає в результаті тривалої гіпоксії. Причиною кисневого голодування клітин є судинна патологія, тому дане захворювання відносять до категорії цереброваскулярних хвороб.
Так як в основі розвитку ДЕП лежить порушення кровопостачання мозку, для ефективного лікування особливе значення має усунення чинників, що провокують його. Найбільш ймовірними причинами дисциркуляторної енцефалопатії мозку вважають:
- Атеросклероз. Виникнення холестеринових бляшок, властивих цього захворювання, перешкоджає повноцінному руху крові по мозкових судинах.
- Артеріальна гіпертензія. На тлі підвищеного кров’яного тиску відбувається спазм дрібних судин, що є сприятливою умовою для розвитку дистрофії і склерозу судинних стінок. В кінцевому підсумку це призводить до обмеженого доступу кисню.
Іншими факторами, що викликають ДЕП, є цукровий діабет, міжхребцеві грижі, аномалії розвитку судин голови та шиї, серйозні травми. У літніх пацієнтів часто має місце поєднання кількох факторів: наприклад, атеросклерозу та цукрового діабету, гіпертонії і грижі. Можливо також наявність відразу декількох захворювань, що дозволяє зробити висновок про енцефалопатії змішаного патогенезу.
Щоб активізувати цей незворотний патологічний процес, необхідно вплив певного фактора. «Поштовхом» до розвитку хвороби може стати:
- надлишкова маса тіла;
- зловживання алкоголем і курінням;
- незбалансоване харчування;
- відсутність повноцінної рухової активності.
Як проявляється хвороба
Зіткнувшись з діагнозом, не тільки пацієнти повинні розуміти, що це таке – «дисциркуляторна енцефалопатія головного мозку», але і їх близькі, родичі. Важливо мати уявлення, за яким сценарієм буде розвиватися патологія, до чого готуватися сім’ї хворого і як вести себе з ним. При енцефалопатії тягар відповідальності і турбот лягає на плечі людей з найближчого оточення пацієнта. Для них нелегким завданням може стати навіть спілкування та проживання з хворим, страждаючим ДЕП. Так, наприклад, при дискуляциторной енцефалопатії 2 ступеня контакт з пацієнтом стає скрутним. Найчастіше він не розуміє оточуючих, не усвідомлює, що відбувається, або сприймає все по-своєму. При цьому рухова активність і зв’язкова мова можуть не торкатися протягом тривалого часу.
Симптоми захворювання являють собою цілий комплекс неврологічних, інтелектуальних, психоемоційних, рухових порушень, за вираженості яких визначають ступінь дисциркуляторної енцефалопатії і прогнозують подальший перебіг хвороби. Медики виділяють три стадії ДЕП:
- Перша. Для захворювання характерна поява незначних когнітивних розладів, які анітрохи не перешкоджають занятті трудовою діяльністю, ведення звичного способу життя.
- Друга. При дисциркуляторної енцефалопатії 2 ступеня прояву хвороби посилюються, більш помітними стають порушення інтелекту, рухових функцій, відхилення в психіці.
- Третя. Найважчий етап. На третій стадії недуга являє собою судинну деменцію зі значним зниженням інтелекту, розумових здібностей, розлади неврологічного статусу. На третій стадії дисциркуляторної енцефалопатії пацієнт втрачає дієздатність.
Симптоми першої стадії
В основному дисциркуляторна енцефалопатія 1 ступеня протікає з незначними змінами емоційного стану. Клінічні ознаки з’являються поступово. Навколишні раз за разом звертають увагу на зміни в характері, але часто не надають їм особливого значення, списуючи на втому, вік, хвороби. У переважному числі випадків пацієнти з початковою стадією ДЕП поглинені депресією, але вкрай рідко скаржаться на поганий настрій, частіше проявляють апатію, при тому, що у хворих немає реальних причин для переживань.
Будь-які зміни настрою ігноруються, в той час як викликають соматичні розлади у хворих підвищене занепокоєння. Можливі раптові зміни настрою від гнітючого почуття до несподіваної радості, від плачу до гнівних випадів у бік оточуючих. Пацієнти з 1 ступенем дисциркуляторної енцефалопатії неуважні і забудькуваті, страждають від безсоння, головних болів, відчувають постійну втому.
До когнітивних порушень відносять труднощі з концентрацією уваги, погіршення пам’яті, стомлюваність при мінімальній розумової діяльності. Людина втрачає колишню організованість, здатність планувати час, виконання обов’язків. На початковій стадії захворювання можливі перші рухові порушення. Не виключено запаморочення, нудота, хиткість ходи.
Що відбувається на другій стадії
Скільки можна прожити з дисциркуляторною енцефалопатією 2 ступеня? У цілому захворювання не несе загрози життю хворого на цій стадії, але його прогресування призводить до посилення симптомів та погіршення якості життя хворого. Продовжує знижуватися інтелект, пам’ять, увагу і мислення, при цьому сам пацієнт завжди перебільшує свої можливості, так як не відчуває на собі наслідків енцефалопатії.
Родичі повинні знати про всі симптоми хворого. Часто у літніх пацієнтів порушується орієнтація в просторі і часі. Якщо людина сама покидає будинок, бажано вкласти до нього в кишеню записку з адресою, так як є високий ризик того, що хворий загубиться, забуде дорогу додому і т. д.
Продовжує страждати і емоційна сфера. Якщо на першій стадії у хворого спостерігалися різкі перепади настрою, то при дисциркуляторної енцефалопатії 2 ступеня їх місце стійко займає апатія і байдужість до оточуючих. Ще більш помітними стають рухові порушення. Зазвичай пацієнти ходять повільно, при цьому човгаючи ногами.
Важливо розуміти, що відсутня яка-небудь грань між третьою стадією ДЕП і дисциркуляторною енцефалопатією 2 ступеня. Лікування на останньому етапі захворювання практично не приносить позитивного ефекту, будучи по суті паліативним. Для ДЕП третьої ступені характерна повна втрата працездатності і можливості самостійного існування.
Остання стадія
Лише одиниці фахівців намагаються лікувати дисциркуляторную енцефалопатію. Як правило, на цьому етапі хвороби пацієнта вже не допомогти ліками. Все що можна для нього зробити – забезпечити якісний догляд і турботу. У хворого може повністю бути відсутнім зв’язкова мова, періодично виникати неврологічна симптоматика, у тому числі рухові розлади (парез, параліч, судоми). Пацієнти з дисциркуляторною енцефалопатією останньої стадії втрачають здатність контролювати процеси дефекації і сечовипускання.
У стані деменції людині не вижити без сторонньої допомоги. Хворий подібний немовляті, який ще не набув самостійних навичок самообслуговування і переважну частину часу проводить сидячи або лежачи в ліжку. Основні обов’язки з підтримки життєдіяльності хворого з ДЕП лягають на плечі сім’ї. Особливо важливо забезпечити повноцінне дієтичне харчування, регулярно виконувати гігієнічні процедури і не допускати появи пролежнів.
Якщо пацієнт на останній стадії все ще здатний встати і йти, не можна забувати про погану координацію рухів і високий ризик падіння. Для літніх з дисциркуляторною енцефалопатією серйозні переломи можуть стати фатальними.
Діагностика та основні принципи терапії
Поява синдрому дисциркуляторної енцефалопатії з вираженими симптомами свідчить про необоротність патологічного процесу і відсутності шансів на одужання. Лікування цього захворювання в більшій мірі носить превентивний характер, тому успіх терапії багато в чому залежить від своєчасності встановлення діагнозу. Оскільки перші симптоми ДЕП проходять непомітно для родичів і самого хворого, виявити патологію на ранній стадії – завдання не з легких.
Лікування дисциркуляторної енцефалопатії займаються неврологи. У групу ризику цього захворювання входять всі літні люди, які страждають цукровим діабетом, атеросклерозом, гіпертонією. Крім огляду фахівцем, який повинен оцінити загальний стан хворого і виявити когнітивні порушення, знадобиться результати декількох дослідницьких процедур. У діагностичну програму входять:
- електроенцефалографія;
- ультразвукове томографічні дослідження судин шиї і голови;
- КТ, МРТ;
- електрокардіографія;
- аналізи крові на холестерин, рівень глюкози.
У більшості випадків потрібні консультації офтальмолога, ендокринолога, кардіолога і ангиохирурга.
Лікування дисциркуляторної енцефалопатії являє собою комплекс заходів, спрямованих не тільки на боротьбу з проявами хвороби, але і усунення причин змін, що відбуваються. При цьому терапія, крім медичного, включає в себе соціальний та психологічний аспекти, так як ДЕП призводить до інвалідності та втрати дієздатності.
У якості переважної тактики лікування дисциркуляторної енцефалопатії виступає профілактика інсультів, корекція перебігу первопричинного захворювання і підтримання функцій головного мозку шляхом постійного поліпшення кровопостачання в ньому. Лікарські засоби можуть дати непоганий результат на початкових стадіях хвороби, але тільки за умови активної участі та бажання самого пацієнта. При діагнозі «дисциркуляторна енцефалопатія» в першу чергу необхідно усунути фактори ризику або, як мінімум, знизити їх вплив на пацієнта. Тому першим ділом слід відкоригувати харчування і спосіб життя.
На жаль, у хворого мало шансів на успішне відновлення при другого ступеня дисциркуляторної енцефалопатії. Лікування цього захворювання дозволяє припинити його прогресування і утримати стан пацієнта на рівні, прийнятному для самостійної життєдіяльності.
Лікування без ліків
Немедикаментозна терапія ДЕП базується на декількох складових:
- дієтичне харчування;
- схуднення до максимально допустимих граничних значень;
- відмова від алкоголю та куріння;
- достатня фізична активність.
Так як надлишкова маса тіла є безумовним фактором ризику розвитку судинних патологій, важливо переглянути свій раціон. Дієта при цьому захворюванні покликана нормалізувати жировий обмін і стабілізувати артеріальний тиск. З цієї причини хворому рекомендується:
- Звести до мінімуму споживання тваринних жирів, замінивши їх рослинними, а білок отримувати переважно з риби нежирних сортів.
- Скоротити кількість споживаної солі до 5 г на добу.
- Споживати продукти, збагачені кальцієм, магнієм, калієм, роблячи упор на свіжі овочі та фрукти.
- Відмовитися від страв, смажених у маслі. Альтернатива – відварні, тушковані, запечені в духовці ласощі.
На ранній стадії ДЕП, коли з’являються перші тривожні ознаки порушень в роботі мозку, буває достатньо внести необхідні корективи в спосіб життя і харчування. Якщо ж хвороба не відступає і стрімко прогресує, без медикаментозної терапії не обійтися.
Застосування препаратів
Медикаментозне лікування може бути патогенетичним, спрямованим на основне захворювання, і симптоматичним, покликаним купірувати симптоми дисциркуляторної енцефалопатії. Іноді може знадобитися хірургічне втручання.
Патогенетична терапія має на увазі боротьбу з високим артеріальним тиском, ураженням судин атеросклеротичними бляшками, порушеннями метаболізму. З метою лікування дисциркуляторної енцефалопатії головного мозку призначаються медикаменти різних груп.
Медикаменти від високого тиску
Щоб взяти під контроль перебіг артеріальної гіпертензії, застосовують:
- Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту. Ці препарати прописують пацієнтам з високим тиском, особливо в молодому віці. Найефективніші засоби «Капроприл», «Лізиноприл», «Каптопрес», «Лозартан», «Тенорик». Ліки цієї групи сприяють гальмуванню гіпертрофічних процесів у серці і артеріолах, відновлюють кровообіг і мікроциркуляцію.
- Бета-адреноблокатори. До таких відносять препарати «Атенолол», «Піндолол», «Анаприлін», які знижують кров’яний тиск і сприятливо впливають на серцевий м’яз, що особливо необхідно пацієнтам з аритмією та хронічною серцевою недостатністю. Бета-блокатори в основному приймають одночасно з інгібіторами АПФ.
- Антагоністи кальцію. Лікарські засоби цієї групи чинять гіпотензивний ефект і стабілізує серцевий ритм, усуваючи спазми судин, знижуючи напругу стінок артеріол і стимулюючи кровотік у головному мозку. Найпопулярнішими з препаратами антагоністів є «Ніфедипін», «Дилтіазем», «Верапаміл».
- Сечогінні засоби. Такі медикаменти, як «Фуросемід», «Верошпірон», «Гіпотіазид» та інші опосередковано чинять гіпотензивну дію за рахунок виведення зайвої рідини з організму, завдяки чому знижується обсяг циркулюючої крові. Сечогінні препарати призначають пацієнтам з дисциркуляторною енцефалопатією в комплексі з інгібіторами АПФ, антагоністами кальцію та бета-адреноблокаторами.
Контроль за рівнем холестерину за допомогою ліків
Так як атеросклероз, приводить до судинної патології мозку, що є наслідком гіперхолестеринемії, пацієнту з ДЕП необхідно дотримуватися строгої дієти і займатися спортом. Якщо корекція раціону і фізичні вправи не принесуть позитивної динаміки, хворому призначать такі лікарські засоби:
- «Аципимокс», «Эндурацин» – препарати, що містять нікотинову кислоту.
- «Гемфіброзил», «Клофібрат», «Фенофібрат» – медикаменти з похідними компонентами фіброєвої кислоти в складі.
- «Лескол», «Симвастатин», «Ловастатин» – ліки з групи статинів, мають гіполіпідемічною властивістю.
- Антиоксидантні препарати з вмістом Омега-3 жирних кислот і вітаміну Е.
Для поліпшення мозкової діяльності
Важливою стороною лікування хвороби дисциркуляторної енцефалопатії є використання засобів, які розширюють кровоносні судини, ноотропних препаратів і нейропротекторов, необхідних для поліпшення трофіки нервових тканин. У цілому подібна комбінація лікарських засобів дозволяє підтримувати на певному рівні інтелект, пам’ять, мислення, психоемоційний фон.
З групи судинорозширювальних засобів варто відзначити «Трентал», «Стугерон», «Серміон», «Кавінтон», «Цинаризин», які приймають у таблетованій формі або вводять парентерально. Для поліпшення відтоку венозної крові від головного мозку використовують «Редергин», «Вазобрал».
В ході лікування дисциркуляторної енцефалопатії неможливо обійтися без препаратів, що поліпшують обмін у нервової тканини в умовах гіпоксії («Пірацетам, «Мілдронат», «Енцефабол», «Ноотропіл», «Нейромультивит»). Завдяки застосуванню ноотропних засобів («Семакс», «Церебролізин», «Кортексин»), у хворого зростає розумова активність, поліпшується пам’ять і здатність сприймати інформацію, повертається стійкість до стресів.
Важливе значення має тривалий прийом нейропротекторов. Перший терапевтичний ефект від більшості із засобів цієї групи настає через кілька тижнів після початку прийому. Найчастіше призначають внутрішньовенні інфузії, але з часом ін’єкції замінюють таблетками. Для підвищення ефективності нейропротекторной терапії додатково призначають полівітамінні комплекси, що містять вітаміни групи В, аскорбінову та нікотинову кислоти.
На запущеній стадії ДЕП у виняткових випадках приймають рішення про хірургічне втручання. Операція можлива в тому випадку, якщо ступінь звуження судин досягла 70 % або хворий вже переніс гостре порушення кровопостачання мозку. На сьогоднішній день проводять три види операцій: ендартеректомії, стентування та накладення анастомозів.
Симптоматичне лікування
На другій і третій стадії дисциркуляторної енцефалопатії одужання малоймовірно, але це не означає, що допомогти хворому не можна. Прийом окремих лікарських засобів дозволить усунути симптоми і поліпшити якість життя.
Антидепресанти, транквілізатори і седативні препарати призначають для стабілізації емоційного фону при агресивній поведінці, депресії, апатії. Ліки цієї групи можна давати хворому тільки з дозволу спеціаліста (настоянка валеріани, пустирника, «Персен», «Седатен», «Реланіум», «Феназепам», «Прозак», «Меліпрамін»). Рухові та моторні порушення потребують проведення лікувальної гімнастики і масажу.
Прогноз
Дисциркуляторна енцефалопатія відноситься до числа невиліковних до кінця захворювань, неминуче призводять до інвалідності, незважаючи на те, що на початкових стадіях патології людина не втрачає працездатність, має мінімум обмежень у життєдіяльності.
Разом з тим прогресуюча судинна деменція, наслідком якої є ішемія мозку, позбавляє хворого можливості самостійно доглядати за собою і займатися побутом. Рішення про присвоєння групи інвалідності приймає експертна медкомісія на підставі результатів діагностичних висновків про ступінь порушення професійних навичок і самообслуговування.
При цьому дисциркуляторную енцефалопатію не можна назвати безнадійними захворюванням. При ранньому виявленні недуги і своєчасно розпочатої терапії процес деградації і втрати мозкових функцій можна призупинити і жити повноцінним життям. У разі тяжкого ступеня ДЕП прогноз менш оптимістичний. Обтяжуючими факторами є перенесені гіпертонічні кризи та інсульти.
