Лікування захворювання
Проводиться лікування дизентерії вдома або в стаціонарі. Місцезнаходження хворого визначає лікар. Фахівець враховує форму захворювання, наявність супутніх недуг. Лікування будується на основі двох принципів – індивідуальності та комплексності. Препарати підбираються для кожного пацієнта з урахуванням протипоказань, переносимості компонентів. Принцип комплексності включає в себе:
- постільний режим при важких формах захворювання в період розпалу, подовжений фізіологічний сон, лікувальну гімнастику, усунення впливу всіх негативних подразників на організм;
- дієту;
- етіотропне, патогенетичне і симптоматичне лікування дизентерії.
З приводу харчування варто відзначити, що при серйозних кишкових розладах призначається стіл № 4, а незадовго до одужання – стіл № 2. Після відновлення організму переходять на загальний стіл. При лікуванні, а також протягом місяця після одужання в свій раціон не містять жирну і смажену їжу, гострі приправи, копченості, алкогольні напої.
Під етіотропним лікуванням розуміється призначення антибактеріальних препаратів. Конкретний засіб виписує лікар з урахуванням чутливості збудника. Приміром, для лікування дизентерії застосовують Офлоксацин», «Ципрофлоксацин». Патогенетичне лікування включає в себе призначення рясного пиття, розчинів для оральної регідратації, інфузійно-дезінтоксикаційну терапію. Симптоматична терапія призначається для усунення мучать ознак захворювання. Наприклад, для купірування спазму товстої кишки застосовують спазмолітики.
