Електромагнітні коливання і ефір
З розвитком теорії електромагнітних хвиль спочатку передбачалося, що вони теж поширюються по ефіру. Нікола Тесла використав цю теорію для пояснення своїх експериментів. Творець теорії передачі електромагнітних хвиль Д. Максвелл у своїх ранніх роботах теж застосовував поняття ефіру, але згодом відмовився від цього.
В 1881 р. був проведений експеримент Майкельсона з визначення швидкості Землі відносно ефіру. Передбаченого теорією ефірного вітру виявлено не було.
З появою квантової фізики і створенням теорії квантово-хвильового дуалізму з’явилася можливість пояснити спостережувані явища, не вдаючись до гіпотези ефіру. Що це таке тоді в нашому розумінні?
Так історично склалося, що поняття “ефір” пов’язане з телебаченням та радіомовленням. Важко описати простими словами знамениті рівняння Максвелла, які описують фізику передачі електромагнітних хвиль. Але дуже легко наочно уявити собі якесь речовина, ефір, в якому поширюються хвилі від передавача до приймача, як кола на воді. Тому до телебачення і радіо міцно приєдналося це поняття.
