Ерозивний гастрит антрального відділу шлунка є запальною патологією, що відбувається в безпосередній близькості від дванадцятипалої кишки. При успішному лікуванні прогноз захворювання хороший, однак, у разі несвоєчасного його початку і недотримання рекомендацій лікаря недуга може дати внутрішня кровотеча і перейти у виразкову хворобу.
Поняття про антральному відділі
Він розташований внизу шлунка. Тут відбувається виділення слизу для обробки кислої переробленої їжі, що надійшла з шлунку, перед попаданням її в кишечник. Саме він дозволяє підтримувати кислотно-лужний баланс ШКТ. В цьому відділі виробляються речовини, які сприяють збільшенню або зменшенню виробництва ферментів, поліпшують проштовхування подрібненої їжі. Займає близько третини обсягу шлунка.
Причини розвитку
Основною з них є вплив шлункового соку на слизову оболонку. Воно зумовлене впливом низки супутніх чинників:
- наявність інших хронічних захворювань шлунка;
- постійні стреси;
- прийом лікарських препаратів протягом тривалого періоду часу, перевищення дози їх застосування, наявність побічних ефектів від їх використання;
- ерозивний гастрит антрального відділу найбільш часто розвивається при прийомі НПЗП, вітаміну С і глюкокортикоїдних стероїдних засобів;
- шкідливі звички;
- неправильний раціон з переважанням гострої та кислої їжі, а також напоїв, надають подразнюючу дію на слизову;
- потрапляння у шлунок бактерій Helicobacter pylori.
Щодо останнього пункту, то на нього припадає близько 90% випадків ерозивного антрального гастриту, але захворювання розвивається тільки у 10% заражених цією бактерією.
Оптимальне середовище для розвитку цих патогенних мікроорганізмів — кисла. Вказані бактерії сприяють перетворенню сечовини в аміак, що ще більше підкислює середовище у шлунку. Це провокує відмирання клітин епітелію, в результаті чого відкриті ділянки органу піддаються агресивному атаці шлункового соку, що призводить до утворення різних виразок, які згодом розростаються.
Класифікація ерозивного антрального гастриту
Згідно з особливостями протікання, виділяють кілька різновидів цієї недуги:
- гостра форма — має загальну для симптоматику захворювання, але кілька загострену;
- хронічна форма — характерна притуплена симптоматика, періодично переходить у гостру форму.
По мірі розвитку вогнищ, виділяють наступні різновиди:
- Ерозивний антральний гастрит шлунка з повними ерозіями, при якому утворюються конусоподібні вирости з перебуванням в центрі останніх поглиблень або виразок. На прилеглих тканинах можуть спостерігатися припухлість і набряки, хоча частіше всього ніяких сторонніх ознак не спостерігається.
- Захворювання з неповними ерозіями. Освіти плоскі, різної величини і форми, малопомітні, найбільш сильно виділяються при наявності гиперемированных ділянок, які розташовуються навколо цих зон.
- Ерозивно-геморагічний антральний гастрит. Для нього характерні множинні дрібні виразки, що нагадують уколи на поверхні шлунка з кольором від світло-вишневого до яскраво-червоного з гиперемированной передлежачої поверхнею, яка може перевищувати розмір геморагічного виразки в кілька разів. Кровотечі в основному відбуваються на цій ділянці.
Повні ерозії широко поширюються по слизовій оболонці і виникають, як правило, в результаті перебігу хронічних запальних процесів.
Клінічна картина
Ерозивний антральний гастрит схожий на звичайний гастрит, але відрізняється від останнього розташуванням вогнища інфекції. Тому при діагностиці може бути поставлений неправильний діагноз, який передбачає запалення дванадцятипалої кишки.
Симптоми цього захворювання наступні:
- динаміка смаку – це може призвести до того, що пацієнт відмовляється від їжі, яка раніше для нього була переважніше іншого;
- спазми внизу шлунка;
- при хронічній формі можуть відзначатися підвищена пітливість у період сну, висока втомлюваність та загальна слабкість;
- може спостерігатися блювання з кров’яними домішками;
- здуття, відрижка, нудота, нестабільний стілець;
- печіння і дискомфорт в зоні епігастрію.
Симптоматика може носити неявний і змащений характер, але ерозивні ушкодження шлунка можуть все одно розвинутися, що приведе в кінцевому результаті до появи кровотеч. При цьому будуть спостерігатися наступні ознаки:
- збільшується температура тіла;
- з’являються непритомність і сутінкові стану свідомості;
- утворюється блідість епідермальних покривів.
У цих випадках необхідна екстрена госпіталізація, оскільки зволікання може призвести до летального результату.
Діагностика
Точна постановка діагнозу ерозивний антральний гастрит можлива при проведенні наступних досліджень:
- вимірювання кислотності в шлунку для виявлення функціональних порушень і визначення вироблення шлункового секрету;
- УЗД з метою виявлення інших захворювань ШКТ;
- загальний аналіз калу, сечі, крові;
- ендоскопія і біопсія — досліджується стан слизової, характер динаміки захворювання, наявність злоякісних пухлин — беруть не менше 5 проб, у тому числі 2 — з антрального відділу шлунка;
- збір анамнезу, опитування хворого.
Після проведеної діагностики, встановлення форми і ступеня недуги, призначається терапія.
Традиційне лікування
Як було зазначено вище, в 90% випадків захворювання викликаються бактерією Хелікобактер пілорі. Тому нижче розглядається лікування ерозивного антрального гастриту, викликаного саме цим фактором.
Необхідно дотримувати наступні вимоги:
- купірувати розвиток виразкового процесу;
- застосовуються препарати повинні впливати на будь-які штами цієї бактерії;
- побічні ефекти зводяться до мінімуму;
- режим прийому лікарських засобів зазвичай спрощений;
- рівень знищення бактерій повинен бути високим.
Найбільш ефективне лікування за трилінійної схемою. У цьому випадку передбачається:
- у першу декаду — перші два тижні прийом «Амоксициліну» і «Кларитроміцину»;
- у такі ж терміни до розглянутих вище препаратів додають «Трикалий вісмуту дицитрат» і ІСН;
- під час третього етапу комбінують дозування і терміни по першим двом варіантам.
Також може використовуватися двоступенева схема, при якій:
- у перший тиждень триває прийом «Амоксициліну» і «Кларитроміцину», а також ІСН («Рабепразол», «Лансопразол») в терапевтичних дозах;
- на другому етапі зберігають ІСН, до яких додають «Тетрациклін», «Метронідазол», «Субцитрат вісмуту».
Якщо і це лікування не дасть необхідного ефекту, використовують нітрофуранового кошти, які повинні пригнічувати всі штами бактерій, навіть ті, у яких розвинулась резистентність по відношенню до раніше розглянутих препаратів.
Лікування народними засобами
Їх застосовують на початку розвитку хвороби при ниючих болях, кислій відрижці, нападах нудоти.
Лікування ерозивного антрального гастриту народними засобами можна проводити соком картоплі, який робиться вранці в кількості склянки, випивається за годину до їжі. Після прийому потрібно перебувати в положенні лежачи протягом півгодини. На сніданок краще вживати вівсяну кашу і несолодкий чай. Його застосовують протягом 10 діб, потім на цей же період роблять перерву і далі знову приймають до настання зцілення.
Також можна лікуватися соком з листя білокачанної капусти. Готовий сік трохи підігрівають і випивають півсклянки за півгодини до їди. Його можна зберігати в холодильнику протягом 2 днів.
Можна використовувати відвари з лікарських трав:
- Коріння аїру болотного подрібнюються до отримання 1 ч. л. продукту. Сировину заливають склянкою окропу, закутується і настоюється протягом 40 хвилин. Приймають процідженим в теплому вигляді за півгодини до їжі.
- Коріння лопуха подрібнюються до отримання 1 ч. л. продукту, заливаються 0,5 л окропу, настоюють 12 годин у закутаною ємності. Вживається протягом доби по півсклянки в теплому вигляді.
- Можна приймати сік алое багаторічного по 1 ч. л. за півгодини до їжі протягом 1,5 місяців (використовують рослини не молодше 3-річного віку).
- Залити листя подорожника виноградною горілкою (0,5 л), прокип’ятити і проварити 5 хвилин, процідити, залити в пляшку і закупорити. Приймають за півгодини до їди по 1 ст. л.
Також використовують і трав’яні збори (наприклад, меліса та й м’ята по 15 г, інші трави, знімають запальні процеси слизової шлунка).
Лікування народними засобами має відбуватися з обов’язковою консультацією лікаря.
Харчування
Входить до лікування і дієта при ерозивно антральному гастриті. Вона передбачає насичення раціону білковими продуктами (негострі сири, яйця, сир, риба і нежирне м’ясо) і зниження відсотка споживання по відношенню до вуглеводною продуктів. У меню повинні бути в наявності овочі (капуста, цукіні, морква, буряк).
Їжа повинна бути не солоною і не гострою. Термообробка може проводитися наступними видами:
- гасіння;
- на пару;
- запікання;
- варка.
М’ясні страви потрібно готувати з фаршу.
При гострій фазі захворювання продукти вживаються в пюреподібному вигляді невеликими порціями 5-6 разів на добу.
З меню виключають страви, здатні викликати здуття живота, біль, печію:
- смажені і жирні продукти;
- дріжджові і кондитерські вироби;
- свинину;
- редис;
- огірки;
- бобові.
Основні заборони залишаються актуальними до кінця життя.
Висновок
Ерозивний антральний гастрит виникає в основному, як і інші види подібних захворювань, з-за впливу бактерій Helicobacter pylori. Лікування повинно бути спрямоване на боротьбу з ними. У початковій стадії і період ремісії можливо застосування народних засобів. Протягом усього життя потрібно дотримуватися суворих дієтичних заборон.
