Хронічний гастроентерит
Загострення хронічного гастроентериту може бути обумовлено:
- сильним стресом;
- нещодавно перенесеним захворюванням;
- неправильним харчуванням;
- наявністю в організмі гельмінтів;
- недотриманням основних правил гігієни;
- наявністю алергії на продукти харчування;
- переїданням;
- неправильним приготуванням продуктів перед вживанням їх у їжу.
Як правило, найчастіше це відбувається у весняний або осінній періоди. Під час чергового загострення спостерігаються ті ж симптоми, що і при гострому гастроентериті.
При цьому загальні ознаки захворювання зберігаються навіть в період ремісії.
Діагностика захворювання
Під час діагностики захворювання лікар звертає увагу не тільки на наявність або відсутність типових для симптомів гастроентериту. Додатково він визначає:
- присутність м’язового шуму кишкової перистальтики;
- м’язову слабкість;
- наявність нальоту на язиці;
- набряк глотки;
- приглушені тони серця.
Також може знадобитися проведення ряду лабораторних досліджень:
- загального аналізу крові;
- загального аналізу сечі;
- бактеріологічного дослідження калу з антибіотикограмою;
- копрограми;
- серологічних досліджень;
- гематокриту.
Ротавірусна форма гастроентериту нерідко супроводжується розвитком захворювань дихальних шляхів, риніт, фарингіт.
Якщо є підозра на хронічний характер хвороби, виникає необхідність у проведенні ще й інструментальної діагностики:
- УЗД органів черевної порожнини;
- ФЕГДС;
- внутрішньошлункової рН-метрії.
