Газова котельня в приватному будинку: проектування, вимоги, розмір, монтаж

Вибрати спосіб для обігріву приватного будинку – важливе завдання для господарів. У прямій залежності від якості опалення знаходиться комфорт всій сім’ї протягом шести місяців, поки триває опалювальний сезон. У цьому випадку багато власників котеджів вибирають для себе варіант, який передбачає використання природного газу.

Підключити житло до цього джерела можна, приєднавшись до проходить неподалік від будинку магістралі або використовуючи балони. При розробці схеми опалення з безлічі варіантів рекомендується використання в приватному будинку газового котла. Котельня, як правило, для його підключення обладнується окрема. Тільки при правильному облаштуванні цієї спеціальної кімнати можна забезпечити максимальну ефективність всієї системи опалення та високий рівень її ККД. Існують певні вимоги до котельні в приватному будинку, які включають в себе певні норми і характеристики. Їх застосування дозволить спорудити систему опалення таким чином, щоб забезпечити безпеку і комфорт перебувають в оселі людей.

А для цього котельня в приватному будинку повинна бути грамотно спроектована та обладнана. Як досягти цього? Відповідь на дане питання можна буде отримати, прочитавши цю статтю.

Принцип роботи

На сьогоднішній день котельня в приватному будинку є досить популярним варіантом, який вибирають багато господарі. Насамперед їх приваблює доступність цього виду палива і його екологічність.

Для того щоб котельня в приватному будинку (фото дивіться нижче) була правильно обладнана і експлуатувалося з дотриманням усіх необхідних вимог, перш за все знадобиться вивчити принцип її роботи.

Тепло в будинок газові установки дають завдяки згорянню попутного нафтового або скрапленого газу. Для регулярного надходження палива до обладнання котелень необхідна установка автоматичної системи газозабезпечення. Вона самостійно відключається при аварії або при виникненні витоку газу. Серед переваг таких котелень виділяють наступне:

• компактність;
• мобільність;
• екологічність;
• простоту облаштування;
• високу функціональність;
• автономність;
• високий ККД.

Газова котельня в приватному будинку включає в себе:

• газовий пальник;
• котел;
• мережний насос;
• систему безпеки;
• КВП (систему контрольно-вимірювальних приладів);
• систему автоматичного управління.

Необхідне для опалення будинку газове обладнання повинно бути розміщено в окремому приміщенні. Воно носить назву «котельня» або «топкова». Саме таким і має бути його позначення в технічному паспорті. Важливий момент – розмір котельні в приватному будинку, але про це пізніше.

Котел

Цей прилад є головним пристроєм розглянутої системи. При цьому котли бувають:

З вбудованої газової пальником. Такий котел відрізняється зручністю і простотою. В ньому повітря потрапляє в пристрій без тиску, природним шляхом.

З турбогорелкой, розташованої зовні корпусу. В такий котел повітря потрапляє примусово. Робота всієї системи починається тільки після отримання повітряно-газової суміші.

Настінного типу. Таке обладнання відрізняється легкістю розміщення і особливою компактністю.

Підлогового типу. Такі котли найбільш зручні в плані установки і технічного обслуговування.

Підготовчі роботи

Які заходи знадобиться провести господаря приватного будинку для того, щоб встановити у своєму помешканні котел? Для цього йому потрібно підготувати пакет певних документів і виконати деякі дії. Так, перш ніж облаштовувати газову котельню в приватному будинку, потрібно:

Укласти контракт на постачання природного газу індивідуальному забудовнику.

Розробити та узгодити з представниками місцевої газової служби проект і технічні умови щодо встановлення відповідного обладнання. Подібна документація готується спеціалізованими організаціями, що володіють необхідною ліцензією на цей вид діяльності. Це райгаз і міськгаз, мингаз і т. д.

Тільки після узгодження схеми опалення в приватному будинку можна буде приступати до монтажу газового обладнання. Теоретично це можна зробити і самостійно. Однак перед виконанням таких робіт знадобиться вивчення ряду спеціальної документації, Дбн, та отримання дозволу на монтаж. Пройти всі ці етапи досить складно. При цьому в спеціальних інстанціях неодмінно скептично поставляться до людині, що вирішив самостійно провести подібну установку.

Прагнути виконати такі роботи своїми руками не варто. Слід враховувати той факт, що навіть найменше відхилення від вимог нормативних документів у кращому випадку стане причиною штрафу, який накладе перевіряючий відповідної служби, а в гіршому – завдасть непоправної шкоди здоров’ю мешканців будинку і будовою. Саме тому монтаж котельні в приватному будинку повинен здійснюватися професіоналами.

Необхідність у складанні проекту

Розташування та обладнання котельні в приватному будинку повинна знаходитися в узгодженні з певними будівельними правилами. Саме для цього і знадобиться підготувати її проект, який виконується фахівцями в цій сфері діяльності. Професіонали зроблять теплотехнічний розрахунок для приміщення котельні, підберуть обладнання, яке дозволить забезпечити домашні потреби, і зроблять робочі креслення.

Всі використані при цьому нормативи і застосовані технічні рішення проектувальники опишуть в пояснювальній записці. Результати такої роботи в подальшому надаються у відповідні організації для погодження.

На стадії проектування приймаються до уваги наступні критерії:

Тип енергоносія. У нашому випадку ним є газ.

Режим опалення. При проектуванні необхідно врахувати періодичність проживання людей у будинку. Якщо господарі не знаходяться в ньому постійно, то є сенс у встановленні програмного управління опалювальною системою.

Місце розміщення котельні. При цьому проектувальники враховують розміри котельні в приватному будинку і об’єм котла.

Готовий проект передається в газову службу для проходження узгодження. До нього додатково потрібно прикласти пакет таких додаткових документів:

• технічного паспорти котельного обладнання;
• санітарно-гігієнічного висновку;
• сертифіката відповідності котла технічним вимогам та інструкції з його експлуатації.

На узгодженні підготовлені документи можуть перебувати до трьох місяців. У тому випадку, коли регулююча організація не має жодних претензій до проекту, його завіряють і віддають замовнику. Після цього можна починати роботи по безпосередньому пристрою в будинку котельні. При наявності зауважень проект повертають на доопрацювання, проводячи після необхідних виправлень повторну процедуру узгодження.

Види газових котелень

В залежності від місця розташування приміщення для розміщення топкової можуть бути:

Окремо стоять. Такі котельні обладнують в приміщеннях, які знаходяться на деякій відстані від житлового будинку. В цьому випадку з’єднання системи опалення котла відбувається через обладнану теплотрасу. Величезним плюсом окремо стоячої котельні є те, що шум від її роботи не заважає людям, які проживають в будинку. Не створює дискомфорту господарям і запах испаряемого газу.

Прибудованими. Таку котельню в приватному будинку своїми руками зводять досить часто. Її споруджують примикає безпосередньо до будівлі або до господарської будівлі. Порівняно з окремо вартим спорудою, подібний варіант топкової є більш економічним. Адже зведення прибудованої котельні обійдеться господарям набагато дешевше. До того ж таке приміщення не потребує обладнання теплотраси і технічних комунікацій. В котельню прибудованого типу, як правило, роблять вхід безпосередньо з дому, що дозволяє господарям не виходити на вулицю для обслуговування котла.

Вбудованими. Такі приміщення знаходяться всередині будинку. Основною перевагою є менш трудомістка прокладка опалювальної системи.

Загальні вимоги до котелень

Що повинен знати людина, яка планує опалювати своє житло газом? Вимоги до котельні в приватному будинку включають в себе наступні пункти:

• в приміщенні для установки обладнання заборонено розташовувати не більше двох котлів;
• в котельній не дозволяється зберігати легкозаймисті або горючі матеріали;
• підлога повинна мати бетонну основу або бути покриті кахельною плиткою;
• для зведення стін використовуються негорючі матеріали (бетон, цегла, метал);
• котел повинен знаходитися в центрі приміщення, що дозволить у будь-який момент провести його технічне обслуговування;
• внутрішня частина дверей в котельню повинна бути обшита негорючим матеріалом, таким як метал.

Загальні вимоги до приміщення

Проектування котельні в приватному будинку і її подальший монтаж повинні проводитися у відповідності з правилами і нормами, встановленими для всіх населених пунктів РФ, а також для столичного регіону. Якісне виконання подібних робіт дозволяє господареві уникнути в майбутньому багатьох проблем, які можливі при обслуговуванні й експлуатації обладнання.

У зв’язку з високою популярністю у населення газового опалення муніципальна влада і держава звертають на питання його монтажу підвищену увагу. Саме тому були розроблені і на сьогоднішній день знаходяться в дії жорсткі вимоги до котельні в приватному будинку. Зокрема, вони вказують на те, що найкращим варіантом для розміщення газового обладнання є окремо стояча будівля. Планування такої автономної котельні в приватному будинку повинне бути зроблене ще на стадії проектування житлового будинку. Однак часом зробити це не представляється можливим, наприклад, з естетичних міркувань. В такому випадку установка устаткування може бути здійснено в одному з приміщень всередині будинку. Використати для цього можна також підвал або на горище. Заборона на розміщення котла в приватному будинку стосується всіх без виключення житлових приміщень. Не можна встановлювати подібне обладнання також в санвузлі та ванній.

Площа котельні в будинку

Газ є вибухонебезпечним видом палива. Саме тому приміщення, призначені для розташування в них газового котла, підпорядковуються значному переліку правил і вимог СНиП. Так, якщо потужність головного елемента топкової не перевищує 30 кіловат, то окрема кімната для його установки не потрібно. Такий котел можна розташувати на кухні. Але й тут знадобиться дотримати певні умови.

У цьому випадку розміри газової котельні в приватному будинку, тобто в даному прикладі кухні, не повинні бути менше 15 квадратних метрів. У цьому приміщенні опалювальне устаткування розміщують, лише якщо:

• стіни викладені вогнетривкими матеріалами;
• висота стелі не нижче 2,5 м;
• ближче до підлоги обладнано отвір, що служить для забору повітря, що забезпечує його постійну циркуляцію;
• встановлена система вентиляції;
• є вікна з кватирками, скління яких знаходиться в межах 30 квадратних сантиметрів на кожен з кубометрів кухні.

При цьому варто мати на увазі, що чим більшим буде об’єм котла, тим більшу необхідно передбачити площа топкової.

Вимоги до окремого приміщення

При обладнанні котельні в підвалі або прибудові знадобиться дотримати основні вимоги, так і деякі додаткові, що відносяться тільки до цього варіанту розташування топкової. У їх числі:

• вогнетривкий матеріал стін, які розділяють приміщення;
• наявність природного освітлення;
• облаштування вентиляційної системи, яка здатна замінювати повітря не рідше 3 разів на годину;
• окрема двері для виходу назовні;
• об’єм приміщення не менше 15-ти кубометрів.

Вимоги до приміщенню окремо стоїть

При монтажі обладнання в споруді, що знаходиться поза будинком, не можна порушувати вимоги норм СНиП, що забороняють:

• стиковку фундаменту окремої будівлі з фундаментом житлового будови;
• обробку стін і даху неогнеупорными матеріалами.

Крім цього, зводячи окремо стояча будівля топкової, будівельники повинні використовувати розчин з піском. Для того щоб розмістити в ньому котел, знадобиться спорудити для агрегату окремий фундамент, що піднімається від підлоги на 15-20 див. окремо стоїть топкової необхідна прокладка каналізації. У неї при необхідності зливають теплоносій із системи.

Вентиляція

Робота котла з максимальною ефективністю можлива лише в разі забезпечення доступу в приміщення потоку свіжого повітря. Подібна міра дозволить видаляти продукти, отримані при спалюванні палива. Найчастіше для цього буває достатньо природної вентиляції. Однак такий варіант не завжди є ефективним. Якщо потоку повітря в кімнаті явно не вистачає для видалення з неї продуктів горіння, то знадобиться створити штучну систему вентиляції. В іншому випадку може статися пожежа.

Для забезпечення природної вентиляції в котельні приватного будинку, якщо потужність основного пристрою становить не більше 30 кіловат, в стіні приміщення свердлять дірки, діаметр якої перебуває в межах від 10 до 15 див. В цей отвір пластикову трубу встановлюють із сіткою або гратами. У ній розміщують також і клапан для зворотної тяги, що дозволяє повітрю виходити з приміщення.

При відсутності можливості природної вентиляції її роблять примусовою. Нехтувати цією системою не можна. Адже при ненадходженні свіжого повітря можливий вибух обладнання.

Димар

Це ще одна важлива деталь, яку необхідно передбачити при обладнанні газової котельні в приватному будинку.

До димоходу також висуваються певні вимоги, які обов’язково знадобиться дотримати при його зведенні. Вони вказують на те, що:

• діаметр труби димоходу повинен відповідати розмірам, рекомендованим в техпаспорті опалювального котла;
• труба повинна мати не більше трьох вигинів і поворотів;
• висота димаря визначається по даху – вище неї, але не більше ніж на п’ять метрів;
• матеріалом для виготовлення труби повинен служити виключно метал циліндричної форми;
• димохід повинен мати отвори для його періодичної чистки;
• заборонений монтаж вгорі труби захисної парасольки або інших подібних споруд.

Монтаж обладнання

Нерідко в приватному будинку встановлюють настінні газові котли. Їх монтаж проводять при температурі повітря в топковій в межах від +5 до +35 градусів і вологості не більше 80%. Яка послідовність даних робіт? Її основними підготовчими етапами є:

• оздоблення стін приміщення шаром жароміцних будівельних матеріалів;
• облаштування вентиляційного отвору, розташованого на висоті 30 см від рівня підлоги;
• розташування труби розміром 15 см в діаметрі в підготовлений отвір;
• облаштування витяжного отвору з трубою, яка виходить на вулицю, вище обладнання.

Після подібної підготовки приступають до проведення самого монтажу обладнання. Для цього проробляють отвори для кронштейнів. Вони повинні розташовуватися на відстані 80 см від рівня підлоги і строго паралельно йому. Точність установки кронштейнів перевіряється за допомогою будівельного рівня. Далі навішується і закріплюється настінний котел.

На наступному етапі монтажу облаштовується розширювальний бак і повітряний кран. Їх необхідно розташувати у вищій точці всієї системи. Для того щоб труба теплообмінника не засмічувалася теплоносієм, на неї встановлюють сітчастий кутовий фільтр, що має з двох сторін кульові клапани. Ці елементи дозволять робити заміну фільтрів без зливу води з системи. Після подібної підготовки опалювального обладнання його підключають до димоходу.

Наступний етап монтажу являє собою з’єднання труб з тими патрубками, які виходять з котла. Для цього з останніх прибирають заглушки, встановлені заводом-виробником. Трубка служить для подачі води, повинна бути приєднана до верхнього патрубка, а трубка для її видачі – до нижнього. Зробити це якісно можна лише із застосуванням газозварювання.

Останній етап монтажу полягає в обв’язці. Він полягає в приєднанні обладнання до системи гідравліки, електрики і газу.