Для багатьох людей було і залишається загадкою, чому діти так швидко опановують навичкою говорити рідною мовою. Набагато менше зусиль потрібно їм і для освоєння іноземної мови. Порівняно новий розділ мовознавства, який називається генеративною лінгвістикою, здатний дати відповіді на ці питання.
Точка зору психологів
Генеративна лінгвістика – далеко не єдина наука, що займається цією проблемою.
Психологія, наприклад, пояснює цей феномен за допомогою такої властивості людської свідомості, як сенситивний період. Це такий етап у розвитку дитини, коли його пізнавальні здібності знаходяться на вкрай високому рівні.
В даний час користується широкою популярністю книга японського письменника і одного з засновників фірми з виробництва електроніки «Соні» Масару Ібука «Після трьох уже пізно». У цьому творі автор говорить про те, як важливо приділяти увагу раннього розвитку дитячого інтелекту. В основі його вчення все та ж теорія про сенситивном періоді. Неодноразово робилися й інші спроби пояснити природу настільки яскраво вираженої здатності до вивчення рідної та іноземних мов у перші 5 років життя людини.
Біхевіористська теорія
Її прибічники схильні розглядати поведінку людини та інші особливості його свідомості за допомогою рефлексів, породжених тими чи іншими зовнішніми факторами. Такі вчені, як правило, не беруть до уваги у своїх роботах процеси, які відбуваються в мозку, а намагаються виявити причину всіх явищ, ґрунтуючись на відомостях про навколишньої дійсності.
Захищаючи свій науковий метод, вони наводять аргумент про те, що ментальні процеси недостатньо вивчені для того, щоб їх використовувати в дослідницьких цілях. Ці вчені стверджують, що їх теорія цілком придатна і для пояснення загадки здатності людей до швидкого засвоєння мовленнєвих навичок у перші кілька років життя.
Вони говорять про те, що дана властивість пізнавальної активності дітей легко пояснюється інстинктом самозбереження. На їхню думку, мова спілкування також необхідний людині, як їжа, вода і багато іншого, в чому він відчуває природну потребу.
Батько генеративної лінгвістики
Ноам Хомський, професор технічного інституту в американському штаті Массачусетс, у п’ятдесяті – шістдесяті роки 20-го століття зробив спробу поглянути на цю проблему з принципово нової точки зору.
Він висловив думку про те, що здатність до вивчення мов закладена природою, як вроджену властивість людської свідомості. Ці ідеї були висловлені їм в рамках нової теорії, яка отримала назву генеративної лінгвістики.
Основа основ
Генеративна лінгвістика Хомського має кілька варіантів своєї назви. Найчастіше вчені користуються терміном «породжує граматика». Ця назва досить точно передає коло інтересів даної науки.
Якщо говорити найбільш коротко, генеративна лінгвістика зайнята виявленням правил граматики, універсальних для всіх мов світу. Ці лінгвістичні знання зберігаються в людському мозку спочатку, з моменту появи людей на світ.
Для чого потрібні вроджені знання?
На основі цієї інформації може відбуватися подальше вивчення будь-якої із світових мов. Які знання генеративна лінгвістика вважає вродженими, а які – набутими?
Вчені говорять про те, що в свідомості людей спочатку закладені базові відомості про пристрій синтаксису. Ця інформація є універсальною, а тому може бути використана при засвоєнні будь-якої мови.
Лексичний ж запас накопичується людиною протягом його життя, під впливом різних зовнішніх факторів, таких як частота спілкування індивіда з подібними йому, класова характеристика суспільства, в якому виховується дитина і так далі.
Передається у спадок інформація про мову
Як вже було сказано в попередніх розділах даної статті, генеративна лінгвістика вивчає базові правила синтаксису. Ноам Хомський і його сподвижники в захист своєї теорії приводять, в числі інших, і наступний факт.
У позитивному числівник реченні завжди стоїть перед іменником, до якого воно відноситься. В якості прикладу можна навести наступні словосполучення: двадцять цукерок, п’ять цуценят, сім чайників і так далі. Якщо поміняти слова місцями, то у цієї фрази вийде трохи інший відтінок. Цукерок двадцять п’ять цуценят, чайників сім. В таких словосполученнях ясно простежується відтінок передає характер неточності, припущення.
Однак дане правило діє не завжди. Воно може бути використано, лише якщо мова йде про числа, що не перевищують одну тисячу одиниць. Коли ж у реченні або словосполученні присутні великі цифри, то ця схема вже не може бути використано. Наприклад, фраза «Я купив два кілограми вареників» побудована правильно з точки зору граматики. Але не можна сказати: «Поїзд проїхав кілометрів двадцять п’ять тисяч».
Вчені, які займаються генеративною лінгвістикою, стверджують, що це правило, поряд з багатьма іншими, є базовим для всіх граматик світу, а значить, інформація про нього закладена в людській свідомості від народження. Дана гіпотеза була перевірена на практиці. Здійснено це наступним чином. Дітям, які вже вивчили слова, що позначають кількість, пропонувалося висловити припущення про число певних предметів, не перевищує декількох сотень. Хлопці легко впоралися з цим завданням. Коли ж їм було потрібно назвати приблизну кількість зірок на небі, діти стали сумніватися в правильності вживаних ними мовних конструкцій. Тому що всі фрази на зразок цієї: «На нічному небосхилі видно зірок п’ять тисяч», звучать неграмотно.
Діти, які брали участь в експерименті, не мали ні найменшого поняття про даному правилі.
Тим не менш вони висловили невпевненість у правильності свого висловлювання.
Тому припущення Ноама Хомського, батька генеративної лінгвістики про уродженості знань про основи синтаксису, небезпідставно. Цього не можна сказати про правила словотвору. Адже навіть багато дорослих часто роблять помилки в числівників, що позначають роки 21-го століття. Нерідко можна почути замість «Дві тисячі вісімнадцятий» різноманітні неправильні варіації цього словосполучення.
Можна зробити висновок, що такої інформації не міститься в наборі вроджених лінгвістичних знань.
Новаторство американського вченого
Ноам Хомський стверджує, що головною одиницею мови для генеративної лінгвістики є не фонема, морфема або слово, як в інших галузях мовознавства, а пропозиція (в деяких випадках – словосполучення).
Як доказ він наводить той факт, що спочатку в людській свідомості з’являються ідеї саме цілих речень, які потім втілюються в усній і письмовій мові.
Звідси випливає, що вродженими є саме знання про базові правила синтаксису.
Тому можна стверджувати, що професор Массачусетського інституту Ноам Хомський є двічі першовідкривачем у сучасній науці про мову. По-перше, він, на відміну від інших дослідників, став розглядати речення як основну одиницю лінгвістики. І по-друге, вчений спробував пояснити здатність людини до вивчення мов вродженими властивостями, в однаковому ступені властиві всім людям, що населяють планету Земля.
Принципово новий підхід
Мета генеративної лінгвістики – довести, що існують певні знання про мови спілкування, які передаються спадково від батьків до дітей. Також ця дисципліна розглядає питання про зміст цієї універсальної інформації. Вперше в історії науки про засіб людського спілкування вчені задалися питанням не про внутрішній устрій кожного з численних мов світу, а про загальні принципи, які об’єднують їх. Крім того, дослідники поставили перед собою завдання знайти причину виникнення мови. Тобто ця галузь лінгвістики намагається відповісти на питання не про те, як влаштований мову, а чому він створений таким чином?
Ноам Хомський і його послідовники намагаються пояснити структуру засоби спілкування за допомогою вивчення тих процесів, які відбуваються в мозку. Причому більшість досліджуваних ними явищ лежить в області несвідомого, що багато в чому зближує його наукову діяльність з працями видатного психолога Зиґмунда Фрейда.
Поряд з роботами цього дослідника, Хомський також використовує у своїй діяльності результати останніх даних в області математики, біології і багатьох інших наук. Спочатку його ідеєю було дослідження лінгвістичних питань за принципом точних дисциплін.
Проблеми та труднощі
У своїй діяльності Ноаму Хомскому довелося зіткнутися з низкою труднощів. Однією з них є недостатня вивченість особливостей роботи головного мозку, зокрема його відділу, який називається подкоркой і відповідає за несвідомі процеси мислення.
Тому періодично з’являлися нові редакції теорії генеративної лінгвістики, які враховували нові досягнення різних областей людського знання, а також останні наукові напрацювання самого творця цього відгалуження науки про мову, Ноама Хомського.
Підсумки роботи
У процесі розвитку генеративної лінгвістики результати, отримані вченими, можна найчастіше уявити не у вигляді загальних правил, а скоріше у формі універсальних заборон. Згідно думку, яке не раз висловлював сам Ноам Хомський у інтерв’ю і своїх наукових роботах, свідомості людини закладена в основному інформація не про те, як можна сказати ту чи іншу фразу на різних мовах, а швидше про те, яким чином її не можна побудувати ні в одному з них.
Наприклад, прихильники розглянутої в даній статті теорії вважають, що людям дано з народження знати про те, що будь-яка пропозиція включає в себе два головних сегмента. Ці частини називаються підметом і присудком, але, на відміну від традиційної граматики, тут інші члени речення сприймаються не як самостійні явища, а в якості складових частин однією з головних груп.
Прогресивна галузь лінгвістики
Ноама Хомського часто називають революціонером в галузі мовознавства. Його ідеї, висловлені ним уперше в кінці п’ятдесятих років 20-го століття, буквально перевернули уявлення про можливості вивчення головного засобу людського спілкування. Дослідження його природи завжди залишається актуальним, оскільки мова є одним з найважливіших рис, якими людина відрізняється від всіх інших представників тваринного світу, що населяють планету Земля.
Результати роботи, що проводилася прихильниками теорії Ноама Хомського, знайшли практичне застосування. Інформація, отримана ними, використовувалася в тому числі і для розробки комп’ютерних програм для генерації мови.
Висновок
У даній статті була зроблена спроба стислого огляду генеративної лінгвістики, цілей і результатів, отриманих в рамках досліджень з цієї дисципліни.
Творця даної галузі мовознавства по праву називають революціонером в науці, одним з найвидатніших людей 20-го століття.
