Поширеність хвороби
Медики стверджують, що вірусами першого і другого типів інфіковано практично дев’яносто відсотків населення. ВПГ проникає в організм, а потім залишається там на все життя. Активізується патологічний процес при наявності сприятливих йому факторів, які будуть розглянуті далі. Власне, прояви герпесу зустрічаються лише у невеликої частини носіїв вірусу. Згідно зі статистичними даними, в США три відсотки населення хоча б раз у житті зверталися до лікаря з симптомами генітального герпесу. Але диспансеризація показала, що вірусом другого типу інфікований кожен п’ятий.
Шляхи передачі герпесу
В основному генітальний герпес передається статевим шляхом, тобто внаслідок статевого контакту з носієм ВПГ без використання засобів бар’єрної контрацепції. У партнера при цьому не може бути якихось зовнішніх проявів герпесу. Передача вірусу може відбутися як при вагінальному контакті, так і при анальному або оральному сексі. Ризикують заразитися герпесом жінки, що мають багато статевих партнерів, часто їх міняють, молоді дівчата, які рано почали вести статеве життя.
В деяких випадках, але надзвичайно рідко (2 інциденту на 100 тис. пологів, якщо вірити медичним статистичними даними по Європі), вірус передає від матері дитині при його проходженні через родові шляхи. При цьому на слизовій піхви жінки і голівці дитини, швидше за все, будуть помітні подряпини, через які вірус передався. Можливе зараження через взаємодію з біологічними рідинами хворого, тобто кров’ю, лімфою і спермою. У зв’язку з цим в групу ризику потрапляють гінекологи, венерологи і працівники медичних лабораторій.
Можливо самозараження пацієнта, коли він постійно торкається до висипань, наприклад, на губах, а потім тією ж рукою доторкається до інтимної області. Це дуже рідкісний випадок зараження, але і цей варіант інфікування теж потрібно знати. Крім того, іноді можливе зараження побутовим шляхом, тобто через громадські унітази, загальне використання деяких предметів (постільної білизни, мило, рушники, мочалки). Ймовірність зараження багаторазово збільшується, якщо у жінки є тріщини, ранки або виразки на статевих органах.
Так, найбільш поширеними причинами генітального герпесу у жінок є безладні статеві зв’язки, часта зміна партнерів і відмова від використання контрацепції (тут важливо згадати, що від ІПСШ у загальному і генітального герпесу, зокрема, може вберегти, та й то не з повною ймовірністю, лише бар’єрна контрацепція, тобто презервативи, а не протизаплідні таблетки або спіраль). Зараження можливе в більш ніж 50 % випадків, якщо партнер є носієм ВПГ-1 і ВПГ-2.
