Діагностика
Виявлення захворювання проводять з аналізу сечі та крові. Нижче представлені показники, що визначаються в сечі:
- вміст білка, еритроцитів, цукру;
- масова частка креатиніну, сечовини та залишкового азоту значно вище норми;
- у великій кількості представлені кетонові тіла;
- питома маса сечі більше такої у здорової людини.
Для крові характерні наступні ознаки:
- нейтрофілія, підвищені гемоглобін, кількість еритроцитів, ШОЕ;
- збільшений вміст залишкового азоту;
- цукор перевищує 16,5 ммоль/л.
Обстеження очного дна виявляє ознаки ретинопатії. У спинномозковій рідині виявляється підвищений тиск і підвищена концентрація цукру.
При наданні невідкладної допомоги при гіпекглікемічної комі в прекоматозному і коматозному стані потрібно колоти інсулін. При гіпоглікемічної комі вводять глюкозу. Помилка може коштувати людині життя. Основні відмінності між ними виявляються за наявності ацетону в сечі (у першому випадку вони присутні, в другому можуть відзначатися слідові кількості), наявності апетиту (при гіпекглікемічної формі його немає, в той час як при гіпоглікемічної — є; встановлюють за опитуванням родичів), м’язового тонусу (знижений і підвищений відповідно), пульсу (прискорений і уповільнений).
При гиперосмолярном синдромі часто порушується згортання крові, тому потрібні аналізи крові на АЧТЧ та протромбіновий час.
