Під гіпертензіонним синдромом розуміється стан, який з’являється на тлі патологічних процесів, що супроводжуються підвищенням внутрішньочерепного тиску. Інші назви даного захворювання – ликворно-гіпертензійний або гіпертензійного-гідроцефальний синдром.
Опис захворювання
Гіпертензійний синдром пояснює більшість випадків головного болю. Підвищення внутрішньочерепного тиску відбувається на тлі застою крові у венах. Останній, у свою чергу, найчастіше виникає як результат розвитку патологій хребта у шийному відділі, таких як остеохондроз.
Надлишки спинномозкової рідини, або ліквору, з’являються в стовбурі спинного мозку, порушуючи циркуляцію. Ліквор в результаті застоюється в шлуночках мозку і всередині його оболонок, що призводить до надлишку крові у венах з подальшим розширенням зайнятих порожнин рідиною.
Види
Гіпертензійний синдром підрозділяється на кілька різновидів з урахуванням віку пацієнта:
У дитячому віці поява підвищеного внутрішньочерепного тиску обумовлено вродженими захворюваннями. У випадку з більш старшою групою пацієнтів патологія є набутою.
Причини
Гіпертензійний синдром може вражати пацієнтів будь-якого віку. Якщо говорити про дорослих, то найбільш схильні йому чоловіки. У випадку з дитиною постраждати від даної патології можуть як хлопчики, так і дівчатка.
Як було сказано вище, існує вроджена і набута різновид гідроцефалії. Причинами, що провокують появу вродженого синдрому, можуть стати:
У неврологічній практиці гіпертензійний синдром у дітей діагностують як наслідок енцефалопатії перинатального періоду, тобто в якості патології головного мозку нез’ясованого генезу.
Провокуючі фактори
Придбаний вигляд даного синдрому може розвинутися на тлі таких факторів, як:
Захворювання інфекційного характеру досить часто супроводжує гипертензионному синдрому. Поряд з причинами розрізняються також і клінічні прояви захворювання у дітей і дорослих.
Симптоми у дорослих
Основною ознакою появи гіпертензійного синдрому у дорослого пацієнта є головний біль. Найбільш помітні її прояви ранками і вечорами, коли тіло людини знаходиться в горизонтальному положенні. Саме в таких умовах відбувається активація виділення рідини, а також знижується швидкість його всмоктування.
Ще одна ознака гіпертензійного синдрому – нудота, періодично переходить у блювання. Найбільш часто ці симптоми з’являються в ранковий час.
Інші ознаки
Крім того, існує ряд інших ознак:
Подібні симптоми є типовими і для інших захворювань головного мозку, тому уточнення діагнозу може вимагати ретельного обстеження та збору докладного анамнезу.
Як проявляється гіпертензійний синдром у дітей?
Симптоми у дітей
Для новонародженої дитини з даними недугою характерні неспокійна поведінка і проблеми зі сном. Дитина часто і без видимих причин плаче. У деяких випадках відзначалися пітливість, перепади температури тіла, нудота, що супроводжується блювотою. Невропатолог під час огляду може діагностувати гідроцефалію за такими ознаками:
Крім того, для новонароджених з гіпертензіонним синдромом характерно зниження тонусу м’язів. Іноді дитина відмовляється від годівлі і погано реагує на груди. Відсутня у дитини також і виражений ковтальний рефлекс.
У пацієнтів у більш старшому віці з’являється сильний головний біль вранці. Виникає нудота і позиви до блювоти. Дитині важко піднімати очі і доставляє хворобливі відчуття простий поворот голови. Діти відчувають слабкість, а також запаморочення, шкіра блідне, з’являється підвищена чутливість до світла і гучних звуків. Симптоми гіпертензійного синдрому дуже неприємні.
Діагностика
Виявлення патології відбувається на підставі проведення комплексної діагностики, яка повинна включати в себе як інструментальні методики дослідження, так і клінічні. Пацієнту необхідно пройти кількох спеціалістів для уточнення діагнозу. Як правило, перш за все огляд здійснюють невролог, психіатр, офтальмолог та нейрохірург, а у випадку з новонародженими дітьми також неонатолог.
Для того щоб з’ясувати точну причину патологічного процесу і поставити діагноз “гіпертензійний синдром”, проводять наступні медичні маніпуляції:
У дітей у віці до року джерельце ще не заростає, тому у новонароджених проводиться нейросонографія з допомогою ультразвукового сканування.
Лікування у дорослих
Терапія підбирається на підставі проведеного повноцінного обстеження. Як правило, схема лікування призначається невропатологом. Лікування може бути як консервативним, так і з використанням радикальних хірургічних методів.
Гіпертензійний синдром являє небезпеку для життя людини, тому відповідне лікування повинно розпочатися якомога швидше після постановки діагнозу. Важливим етапом лікування є прийом сечогінних препаратів. Вони дають можливість швидше вивести ліквор і прискорюють процес його всмоктування. Якщо хвороба має рецидивуючий характер, подібна терапія повинна проводитись безперервно.
При легкого ступеня гідроцефалії лікар дає кілька важливих рекомендацій, яких необхідно дотримуватися:
Для нормалізації динаміки ліквору і ліквідації застоїв призначаються діуретики, наприклад «Фуросемід», «Діакарб», «Ацетазоламід» і т. д. Нормалізації кровообігу мозку сприяють «Цинаризин» і «Кавінтон». Якщо встановлено факт інфекційного ураження мозку, то в терапевтичну схему додаються антибактеріальні препарати. Дозування та режим прийому останніх підбираються з урахуванням віку пацієнта і характеру захворювання.
Крім того, використовуються фізіотерапевтичні методики лікування. Це може бути голковколювання, циркулярний душ, електрофорез і т. д. Лікувальна фізкультура також має важливе значення в лікуванні гідроцефалії. Плавання і регулярні прогулянки дають позитивний результат. Фізичні навантаження не повинні бути надмірно інтенсивними.
Розглянемо нижче лікування гіпертензійного синдрому у дітей.
Терапія у дітей
Якщо недуга має вроджений характер, його лікування необхідно здійснити протягом першого року життя дитини. Дана умова пояснюється необхідністю запобігти розвитку ускладнень і відставання в розвитку.
Терапія в дитячому віці націлена на зменшення кількості вироблюваного ліквору. Крім того, необхідно прискорити процес відтоку з вен. Для досягнення цих цілей робляться наступні призначення:
Дана терапевтична схема дозволяє знизити внутрішньочерепний тиск. Коли гіпертензійний синдром не обумовлений новоутворенням в головному мозку, допустимо використовувати фізіотерапевтичні методики лікування, а також масаж.
Лікування доповнюється прийомом вітамінів групи В, «Аміналону», різних ноотропних препаратів, «Липоцеребрина» і глутамінової кислоти. Іноді використовуються лікарські засоби з седативним ефектом.
Якщо симптоми загострюються, то лікування переноситься в умови стаціонарного спостереження. Для дітей необхідно створити умови, що дозволяють скоротити кількість плачу до мінімуму. Дуже важливо налагодити режим, регулярно гуляти і уникати інфекційного зараження.
Найбільш часто вдається налагодити внутрішньочерепний тиск через 6-12 місяців терапії. Однак саме по собі захворювання може залишитися і періодично давати про себе знати. Потрібно відвідувати невропатолога двічі на рік.
Що стосується оперативного лікування, то необхідність у ньому з’являється, якщо гіпертензійний синдром обумовлений наявністю пухлини, абсцесу або гематоми. Найчастіше проводиться шунтування мозкових порожнин, що дозволяє відновити відтік ліквору. Також хірургічне втручання може знадобитися у разі, коли сталася закупорка судин.
Ускладнення
Які наслідки гіпертензійного синдрому?
Гідроцефалія становить небезпеку для пацієнтів будь-якої вікової групи. Найбільш складними наслідками даного захворювання є наступні:
Повне одужання можливе в будь-якому віці. Але лікування недуги необхідно почати на початковій стадії захворювання, поки воно ще не супроводжується різними ускладненнями.
