Зараження гельмінтами
Зазначимо, що шлях зараження залежить від особливостей розвитку паразита. Для якихось гельмінтів людина – основний “будинок”, а для якихось- проміжне ланка. Ряд паразитів відкладає яйця в грунті або в інших умовах. Але, щоб не виявити у дитини симптоми і ознаки глистів, в будь-якому випадку потрібно пам’ятати про всебічну гігієни.
Дитячий вік відрізняє неостаточна сформованість імунітету. Крім того, збільшує ризик зараження і природна потреба маленької людини спробувати все на смак.
Найпоширеніші у дітей гельмінти (гострики і аскариди) переносяться на немитих руках. Ними можна заразитися, взявшись за дверну ручку, поручень в транспорті, чужу іграшку. Потрапляють вони в організм і з їжею – невимитими овочами, фруктами, зеленню, ягодами. Може заразити і людину, і тварину.
Зазначимо, що ті ж гострики провокують самозараження – реинвазию. Відкладаючи яйця поза ануса зараженого, самки паразита провокують свербіж. Це змушує хворого торкатися до чутливої поверхні, терти, розчісувати її, намагаючись заглушити неприємне відчуття. В результаті яйця потрапляють на руки, одяг, постільну білизну, предмети побуту.
З-за недостатнього рівня гігієни може статися реинвазия – яйця гострики потрапляють в ротову порожнину з предметів побуту, рук. Звідси самозараження трапляється далеко від місця, де дитина “підчепив” паразита – дитячого майданчика, ігрової кімнати дитячого садка.
