Нові хвилі
Клімт був прихильником нових течій, тому змінив традиційні уявлення в незвичний для консерваторів стиль, з наголосом на еротичну складову. Ціла хвиля невдоволення і критики, починаючи від політичних кіл і закінчуючи релігійними, послужила тому, що картини так і не прикрасили головну будівлю університету. Це замовлення було останнім публічним і масштабним в роботі художника. Однак і ці три картини не канули в лету, їх придбав меценат Серпень Ледерер.
У тридцяті роки нацистські власті націоналізували колекцію робіт Клімта, якою володів Ледерер, і в кінці Другої світової картини вирушили до палацу Иммерхоф, але в 1945 році війська радянської армії увійшли в цю місцевість і відступаючі війська СС підпалили палац. Всі картини Клімта загинули у вогні. Все, що дожило до наших днів, – це начерки, чернетки, чорно-білі знімки трьох картин і одна кольорова фотографія уособлення «Медицини». Ми можемо тільки уявляти, як могутньо й велично виглядали ці три знищені витвори мистецтва. Біографія і творчість Густава Клімта коротко описується у фільмі «Клімт».
Справжнім викликом суспільству стала картина «Оголена правда», написана в 1899 році. Густав Клімт зобразив оголену жінку з рудим волоссям, яка тримає в руках дзеркало істини.
У 1902 році закінчив роботу над частиною пам’ятника Бетховену, друга частина являла собою роботу скульптора Макса Клінгера. Бетховенський фриз був призначений тільки для 14-ї виставки Віденського сецесіону, але і після виставки робота була збережена.
