Особливості лікування
На відміну від багатьох інших злоякісних процесів, лікування хронічного лімфолейкозу на початковому етапі не проводиться. В основному терапія починається при виникненні ознак прогресування хвороби, до яких потрібно віднести такі, як:
- швидке підвищення кількості патологічних лейкоцитів у крові;
- значне збільшення лімфовузлів;
- прогресування анемії, тромбоцитопенії;
- збільшення селезінки у розмірах;
- виникнення ознак інтоксикації.
Методика терапії підбирається індивідуально, грунтуючись на точних даних діагностики та особливостей пацієнта. В основному терапія спрямована на усунення ускладнень. Саме по собі це захворювання до цих пір залишається невиліковним.
Хіміопрепарати використовуються у мінімальних дозуваннях токсичних речовин і найчастіше вони призначаються для продовження життя хворого і позбавлення від неприємної симптоматики. Пацієнти повинні весь час перебувати під суворим контролем гематолога-онколога. Аналіз крові повинен проводитися 1-3 рази протягом 6 місяців. При потребі призначається спеціальна підтримуюча цитостатична терапія.
