У Смутний час, після вторгнення Речі Посполитої на територію Росії, було створено перше ополчення. Очолив його дворянин з міста Рязані Прокопій Ляпунов, який увійшов в історію нарівні з Мініним, Пожарським, патріархом Філаретом і багатьма іншими захисниками і страждальцями землі руської.
Росія 1608-1610 рр ..
Обстановка в Росії в цей період часу була надзвичайно складна. З’явився Лжедмитрій II, якого підтримали багато міст Росії, виключаючи Смоленськ, Нижній Новгород, Коломну, міста Сибіру. Василь Шуйський, злякавшись цього, запрошує для боротьби з самозванцем шведів. Разом вони зуміли звільнити ряд населених пунктів, в тому числі і Псков, після чого були направлені для захисту міста Новгорода. Через несплату жалування шведи захопили його і частина територій.
Після смерті Лжедмитрія II ситуацію в Росії вирішив використовувати у своїх інтересах польський король Сигізмунд III. Він разом з Литвою в 1609 році вступив на територію Росії. Якщо самозванця визнавали багато російські міста і поселення, поляків прийняли як інтервентів, хоча гетьмани Речі Посполитої пояснювали своє нашестя як допомога Російського царства. Грабіж і беззаконня, що творяться окупантами, стали спонукальним моментом у створенні першого ополчення. Очолив його рязанський дворянин П. П. Ляпунов.
Позбавлення Шуйського
У 1610 році польсько-литовські війська під керівництвом двох гетьманів, Жолкевського і Сапєги, оточили Москву. Вони запропонували боярам змістити Шуйського, а на царство посадити королевича Владислава, запевнивши їх у тому, що він бажає прийняти православ’я. Змістивши Шуйського, його проти волі підстригли в ченці і відправили у монастир. Бояри відкрили ворота Кремля і впустили поляків в місто.
Деякі бояри, які засідали в Думі, висунули Владислава на царство. Його кандидатура була підтримана частиною городян. Проти виступила православна церква в особі патріарха Гермогена, який почав посилати в усі кінці країни послання із закликами чинити опір загарбникам. Саме за його заклику стало формуватися ополчення.
Формування першого ополчення
Безчинства поляків на окупованих територіях провокували до повстання все більше народу. Створення ополчення ініціювали служиві люди – дворяни, яким була вигідна централізована влада. Втрата служби і розгром маєтків змушували їх братися за зброю. Селяни, пограбовані поляками, збирали речі, худобу і йшли в ліси, де організовували загони. Полякам важко було роздобути провіант, фураж для коней, знайти провідників.
У багатьох містах формувалися загони, які вливалися в перше ополчення. Очолив його в самому початку П. П. Ляпунов, але згодом до нього приєдналися колишні сподвижники Лжедмитрія II, козацькі загони отаманів Просовецкого і Заруцького, а також ряд князів і бояр, які зіграють згодом негативну роль в існуванні ополчення.
У Москві також створювалося опір, в якому взяли участь посадські і служиві люди, діти бояр. Дізнавшись про організацію ополчень, поляки звернулися до українських козаків на чолі з гетьманом Сагайдачним, які прийшли до них на допомогу.
Перше хрещення
Сформоване перше народне ополчення очолив дрібномаєтний дворянин Ляпунов, так як основною його кістяк складався з служилих людей. Козаки Сагайдачного захопили кілька міст, в їх числі Пронск, який перше ополчення відбило. Козаки обложили місто, але на підмогу Ляпуновим поспішив зарайський воєвода, князь Пожарський.
Після козаки в помсту обложили Зарайськ, але Пожарському вдалося змусити їх тікати. Приймається рішення наступати на Москву. Ляпунов звертається з закликом до нижегородцам прийти їм на допомогу у боротьбі проти Речі Посполитої. Туди ж посилає свої відозви патріарх Гермоген.
Похід на Москву
На початку березня 1611 р. на Москву виступили загони першого ополчення, очолили їх Ляпунов і Пожарський. Туди вже підійшло нижегородське ополчення, соединившееся у Володимирі з козацьким загоном Просовецкого, Масальского і Ізмайлова. Вони обложили Москву, де спалахнуло повстання. Поляки підпалили будинки городян. Москва горіла. Пожарському зі своїм загоном вдалося проникнути в місто. Поляки та німецькі найманці засіли в Китай-місті і Кремлі.
Облягали Москви ополченці стали формувати Земський собор. Тут з’ясувалося велике протиріччя між дворянами і козаками. Поляки скористалися цією ситуацією і стали діяти перевіреним методом – вони підкинули Заруцкому лист, нібито написаний Ляпуновим, в якому говорилося, що він замишляє вбивство отаманів. Викликавши воєводу вночі на козацький круг, вони зарубали його. Більшість дворян пішли з табору. Козаки під керівництвом Заруцького і Трубецького бігли в Коломну, а потім в Астрахань. Перше ополчення розпалася.
