Етіологія і резервуар
Статистика показує, що з кожних 100 тисяч чоловік тільки 45 стикаються з мононуклеозом. Збудник захворювання поширений повсюдно. Виявлена слабка сезонність хвороби: вірус більш активний в осінньо-зимовий та весняний період. Інфекційний мононуклеоз у дітей до 2 років є дуже рідкісним явищем, частіше хворіють діти старшого віку. Пік захворюваності припадає на пубертатний період (10-14 років). Хлопчики схильні до інфікування частіше дівчаток, причому другі хворіють частіше в 12-14 років, а перші – в 14-16 років.
Природа цієї закономірності до кінця не ясна, але вона простежується і у дорослих. Інфекційний мононуклеоз в дитячому віці має симптоматику респіраторного запалення. У дорослих він часто протікає безсимптомно, і визначити його можна лише за наявності антитіл в крові. Резервуаром інфекції є хворі з вираженою клінікою, так і вірусоносії. Хворі особливо контагиозны (заразні) у період клінічних проявів хвороби і з 4-го по 24-й тиждень після реконвалесценції (одужання). У вірусоносіїв вірус виділяється у навколишнє середовище періодично.
