Як він проникає в наш організм
Ця недуга іноді називають «хворобою поцілунків». Найбільш вірогідний спосіб потрапляння в організм патогена – прямий контакт зі слиною хворого або вірусоносія. Їм можна заразитися при вдиханні мокротиння, які виділяє хворий при кашлі або чханні. Можливе зараження через харчові продукти та предмети побуту. Попадання вірусу в дихальні шляхи призводить до ураження епітелію та лімфоїдних тканин ротоглотки. Далі вірус впроваджується в лімфоцити, стимулює їх розростання та курсує по організму, приводячи до набряків і збільшення мигдалин, печінки і селезінки. Можлива передача патогена через кров і в момент пологів.
Інфекційний мононуклеоз: симптоми
Терміни інкубаційного періоду розвитку хвороби розмиті – від 3 до 45 діб. Найчастіше захворювання починається гостро. Іноді перед гострим періодом з’являється першіння в горлі, риніт, слабкість і головний біль при субфебрильної температури. В період активації інфекції (на 4-ту добу) температура може підніматися до 40 °С.
Головним симптомом інфекційного мононуклеозу є тонзиліт (збільшення і запалення мигдалин). На мигдалинах з’являються фіброзні плівки, і захворювання дуже схоже на ангіну. Іноді з’являються більш глибокі запалення, що зачіпають лакуни мигдалин, вміст яких видаляється і оголює поранену поверхню.
Ураження шийних і щелепних лімфовузлів призводить до лімфоаденопатії, утруднений відтік лімфи, і з’являється синдром «бичачої шиї». У четвертої частини хворих з’являються висипання, які не викликають свербіння і проходять протягом 2 днів. Збільшення печінки і селезінки, яке зберігається при інфекційному мононуклеозі у дітей і дорослих до 4 тижнів, призводить до потемніння сечі, жовтушності покривів, пожовтіння склер очей і появи диспепсії.
