Дитинство Івана Грозного
Історичний портрет цього правителя складати цікаво і нескладно. Про нього написано багато книг, знято чимало фільмів. У багатьох ім’я Івана Грозного асоціюється з жорстокістю, численними стратами. Але не все так просто і однозначно. По-перше, в XVI столітті смертовбивство не вважалося таким вже страшним гріхом, у всякому разі, якщо його здійснював цар, влада якого дана, як тоді вважали, богом. По-друге, дитинство Івана, майбутнього царя, було далеко не безрадісним.
Перші спогади майбутнього правителя пов’язані з відчайдушною боротьбою за владу. Ця боротьба велася між Шуйскими і Більськими. Нікому діла не було до царевича до тих пір, поки він не опинився у владі.
Іван рано осиротів. Поруч з ним ніколи не було доброго близького вихователя. Навколо з ранніх років цар бачив неправду, жорстокість, інтриги. Про перевороти і боротьбі за владу можна прочитати в будь-якому підручнику історії. Історичний портрет цього правителя слід складати, враховуючи звичаї тієї епохи. Однак навіть для свого часу Іван Грозний був надміру жорстокий. Спершу він спостерігав над тим, як вбивали інших, потім, подорослішавши, і сам долучився і до смертовбивства. Але перш ніж стратити «невірних», він тренувався на кішках і собаках. Юний государ роз’їжджав по московських вулицях, вбиваючи тварин. Не шкодував і людей похилого віку, які опинилися на його шляху. Коли зміцнів, взявся за своїх ворогів, головним з яких став Андрій Шуйський. З тих пір до государю бояри перейнялися страхом і повагою.
