Використовуючи різні методи навчання, учитель передає своїм вихованцям знання. При цьому хороший педагог завжди прагне отримати найкращі результати. Необхідною умовою для цього є поєднання різних методів навчання. Самі традиційні з них можуть бути використані одночасно з нетрадиційними.
Трохи історії
У буквальному сенсі слово «метод» означає «шлях до чогось». Він є способом пізнання дослідження суспільного життя і явищ природи, а також шляхом просування до істини.
Історію створення та розвитку методів навчання можна простежити ще з самого початку зародження людського суспільства. Так, при первісному ладі діти виховувалися на прикладі життя дорослих. Навчання підростаючого покоління в ті часи відбувалося з використанням практики, наочності і слова. Діти спостерігали за діями дорослих, повторювали їх і вдосконалювали. Таким чином молоддю і купувався власний життєвий досвід. І якщо розглядати класифікацію методів навчання, то на першій рядку списку знаходиться саме метод наслідування як перший з тих, які використовувало людство в історії свого розвитку.
У подальшому виникла необхідність в удосконаленні навчання. Це і стало основною причиною того, що почали розвиватися і використовуватися словесні методи.
У міру розвитку людського суспільства відбувалося ускладнення передається людьми інформації. Це викликало появу методів як наочних, так і тих, які стали забезпечувати практичне засвоєння необхідних знань.
Проте з часом деякі з них стали неефективні для досягнення більш високих цілей в отриманні знань. З-за цього з’явилася потреба у їх комплексному застосуванні, що і послужило основною причиною необхідності аналізу, систематизації і класифікації всіх наявних способів навчання.
Групи методів
Як у світовій, так і у вітчизняній практиці різними авторами використовується своя класифікація способів навчання. В основу такого розподілу покладено або один, або відразу декілька ознак, які характерні для навчального процесу. Розглянемо найбільш популярні з них.
Так, існує класифікація методів навчання за характером сприйняття і джерела передачі інформації. При цьому виділяють:
Виділяють ще й групу методів навчання, засновану на вирішенні дидактичних завдань. В основі такої класифікації лежить певна послідовність в освоєнні матеріалу на конкретному етапі занять:
- придбання знань;
- освоєння навичок і формування вмінь;
- застосування отриманих знань;
- творчість;
- закріплення навичок і вмінь;
- перевірка отриманих знань.
Також є класифікація методів навчання, виходячи з тих коштів, які використовуються для передачі інформації, а також для отримання знань. При цьому виділяють такі способи:
Розроблена класифікація за типом пізнавальної діяльності, характер якої вказує на ступінь самостійності учнів. У цьому випадку виділяють такі методи:
- інформаційно-репродуктивний (пояснювально-ілюстративний);
- репродуктивний, що знаходиться в межах творчості та майстерності;
- евристичний або частково-пошуковий;
- дослідницький.
У наступній класифікації зібрані методи не тільки викладання, але і навчання. Сюди входять такі способи отримання знань:
- методи викладання: інструктивно-практичний, пояснювальний та інформаційно-повідомляє;
- методи навчання: пошуковий, частково-пошуковий, продуктивно-практичний, репродуктивний і виконавчий.
Щодо здійснення та організації навчально-пізнавального процесу усі методи розподілено за трьома групами. До першої з них віднесені способи, необхідні для здійснення навчальної діяльності, а саме:
- словесні (бесіда, семінар, лекції, розповідь);
- практичні (трудові дії, лабораторні досліди, вправи);
- проблемно-пошукові та репродуктивні (від загального до приватного і від приватного до загального);
- самостійного виконання роботи або під керівництвом педагога.
До другої групи таких методів належать ті, які дозволяють стимулювати і мотивувати навчально-пізнавальну діяльність, інтерес до навчання, а також відповідальність та обов’язок при отриманні знань.
Третя група включає в себе способи самоконтролю і контролю над ефективністю навчальної діяльності. Вони також бувають різними. Це усний, письмовий, а також лабораторно-практичний, самоконтроль і контроль.
Деякими дослідниками проведена класифікація існуючих методів навчання, які розглядаються з точки зору єдності джерел знань, рівня самостійності і пізнавальної активності учнів з урахуванням логічного шляху моделювання процесу освіти.
Групують способи передачі знань і залежно від наявних форм співробітництва. Такі методи навчання бувають:
- монологическими (демонстрація, розповідь, лекція);
- колективними, груповими та індивідуальними;
- диалогическими (бесіди).
Існує також і класифікація методів, які передбачають отримання знань двома способами:
- штучним (школа);
- природним (окказиальным).
Таким методам може відповідати преподносящий і пошуковий спосіб навчання.
Перелік названих вище класифікацій не є вичерпним. У цей список можна було б додати ще 2-3 десятка різних угруповань методів навчання, в яких використовуються найрізноманітніші ознаки освітнього процесу. Однак варто зазначити, що універсальної класифікації немає і бути не може. Справа в тому, що будь-який навчальний процес являє собою динамічну конструкцію. У зв’язку з цим будь-яка педагогічна діяльність спрямована на постійний розвиток способів передачі знань. Саме тому об’єднання методів в групи за якоюсь жорсткою схемою є стримуванням вдосконалення навчального процесу. На кожному з етапів навчання одні з них займають домінуюче, а другі – підлегле становище, дозволяючи більшою чи меншою мірою вирішувати педагогічні завдання.
Розглянемо детальніше характеристику методів і форм навчання, які на сьогоднішній день використовуються в системі освіти.
Словесні способи
Розглянемо характеристику методів навчання, до яких відносять бесіду, лекцію, розповідь і т. д. У процесі їх використання викладач пояснює і викладає навчальний матеріал, використовуючи слово. Учні при цьому сприймають, а потім засвоюють знання завдяки слуханню.
Розповідь
Яке уявлення про це спосіб передачі знань ми може отримати виходячи з характеристики методів навчання подібного типу? Під розповіддю розуміють усну розповідь, в процесі якого викладати викладає навчальний матеріал. При цьому його мова не переривається запитаннями до учнів.
Існує кілька видів оповідань. Так, вони можуть бути: набранням, викладом або ув’язненням. Метою першого з цих видів оповідань є підготовка дітей до сприйняття нових навчальних знань. Крім цього, для вступу часом використовують і інший метод, наприклад, бесіду. Такий вид розповіді відрізняється емоційністю викладу, яскравістю і стислістю. Все це дозволяє викликати в учнів інтерес до нової теми, а також спонукати бажання її активно засвоювати. При проведенні такої розповіді педагог повідомляє учням основні завдання їх діяльності на уроці.
Далі йде виклад. Характеристика словесних методів навчання цього типу дозволяє зрозуміти, що подібний вид розповіді необхідний для викладу вчителем нової теми. При цьому роз’яснення матеріалу проводиться у чіткій послідовності і за заздалегідь підготовленим планом. В оповіданні-викладі педагогу важливо вичленувати істотне й головне, застосувавши переконливі приклади та ілюстрації.
Висновки і узагальнення нового матеріалу вчитель робить в кінці уроку. Для цього він використовує розповідь-висновок. При цьому учні отримують завдання для самостійної роботи по викладеній на уроці теми.
Вчитель, який застосовує метод розповіді, використовує такі прийоми, як активація уваги і прискорення запам’ятовування, резюмування та виділення головного.
Застосовують усне викладення теми і при дистанційному навчанні. У цьому випадку використовуються мовні можливості комп’ютера. Розповідь іноді замінюють аудіозаписами. Цей спосіб є також досить ефективним для навчального процесу.
Лекція
Продовжимо розгляд характеристик основних методів навчання з словесної групи. До одним з них ставиться лекція. Цей метод передбачає виклад викладачем навчального матеріалу в усній формі. При цьому обсяг переданих знань відрізняється великою місткістю. Також лекція відрізняється від розповіді складністю в побудові образів, узагальнень, доказів і т. д.
Цей словесний метод передачі знань займає, як правило, всі заняття. Розповідь ж учні слухають лише впродовж однієї з частин уроку.
Лекція буде проведена з максимальною ефективністю, якщо викладач заздалегідь чітко продумає і узагальнить її план, а також зможе вибудувати логічно послідовне і чітке виклад всіх його пунктів, зробивши в кінці кожного з розділів відповідні висновки. Не менш важливим завданням педагога є і забезпечення доступності, ясності викладу, а також роз’яснення термінів, наведення прикладів та ілюстрацій. Підготовлений текст повинен читатися в такому темпі, щоб слухачі мали можливість законспектувати сказане.
Розглядаючи характеристики сучасних методів навчання, стає очевидним, що лекція може бути проведена з використанням аудіозаписів, відеотехніки та супутникового телебачення.
Бесіда
При розгляді характеристики словесних методів навчання цей виділяється можливістю розмови викладача з учнями. При цьому педагог організовує бесіду, використовуючи ретельно продуману систему запитань. Вони повинні поступово виводити учнів на засвоєння нових закономірностей та понять. Однак варто мати на увазі, що питання, підготовлені до бесіди, повинні бути досить ємними. Це дозволить забезпечити цілісне сприйняття матеріалу. При занадто великому дробленні теми на питання зруйнується її логічна цілісність. У той же час якщо вони будуть занадто великими, то для обговорення учнів вони стануть недоступні. Питання повинні бути складені таким чином, щоб відповіді на них були дані не односкладові.
Можливо проведення таких бесід, у ході яких учні будуть згадувати раніше засвоєне, систематизувати і узагальнювати його. При цьому ними будуть робитися певні висновки, подыскиваться нові приклади використання досліджуваного явища в житті. Характеристика методів навчання із застосуванням бесід подібного типу дозволяє говорити про те, що вони носять пояснювальний характер. Викладачем бесіди застосовуються, як правило, для оперування раніше засвоєним матеріалом. Потрібні вони і для активізації пам’яті учнів.
В той же час можуть бути проведені бесіди, які передбачають пошук можливих відповідей самими дітьми, але під керівництвом вчителя. Застосування подібного методу можливо і при дистанційному навчанні.
Наочні способи
Продовжимо розгляд характеристик основних методів навчання. Наступними з них є наочні способи. Вони вважаються достатньо ефективними для одержання знань тими учнями, які мають візуальним сприйняттям дійсності.
Характеристика наочних методів навчання дає підставу стверджувати про те, що вони дозволяють досягти великого розвиваючого, виховного і освітнього ефекту. При цьому відбувається розвиток абстрактного мислення школярів.
Серед особливостей характеристики наочних методів навчання виділяється той момент, що ці способи тією чи іншою мірою поєднуються зі словесними. Їх тісний взаємозв’язок випливає з єдності практики, живого споглядання і абстрактного мислення при пізнанні об’єктивної реальності. Це підтверджено і вченням В. П. Павлова. Сприйняття людиною інформації через сигнальну систему має органічно зливатися зі словесної подачею матеріалу.
Розгляд загальної характеристики методів навчання наочного типу дозволяє поділити їх на дві великі групи – ілюстрації і демонстрації. Що являє собою перший з них? Він передбачає показ педагогом портретів вчених, картин, замальовок на дошці, плакатів і різних допомог.
Використання методу демонстрації, як правило, пов’язано з показом дослідів і приладів, технічних установок, а також різноманітних препаратів. До таких способів відносять і показ діафільмів і кінофільмів.
Говорячи про класифікації методів навчання та їх характеристиці, слід зазначити, що розмежування коштів на демонстраційні та ілюстративні у практиці викладання склалося історично. При цьому не виключається ймовірність віднесення одних і тих же инстурментов як до тієї, так і до іншої групи.
При використанні наочних методів викладачеві необхідно звертати увагу на наступні прийоми: забезпечення максимально хорошої видимості, обговорення підсумків проведених спостережень і т. д.
На сьогоднішній день в педагогічній практиці застосовується цілий ряд новітніх засобів наочності. Так, створені географічно карти, які відрізняються яскравим оформленням і пластмасовим покриттям. Учням пропонуються альбоми ілюстрацій з літератури та історії і т. д. В практиці знаходять застосування кодоскопы і апарати РЭТИ, які дозволяють вчителю без затемнення класу в денний час демонструвати креслення, схеми і малюнки. На уроках може бути застосована і замальовка на аркушах ватману, виконана із застосуванням широких фломастерів. Подібне зображення дозволяє розкрити динаміку досліджуваного явища з поступовою ілюстрацією всіх його етапів.
Класи багатьох шкіл обладнані екранами і денного кіно. Апарат в цьому випадку встановлюють в лаборантської кімнаті, а фільм демонструється на матовому склі, розташованому над класною дошкою.
Практичні способи
Коротко розглянемо характеристику методів навчання, які застосовуються для пізнання дітьми реальності, а також для формування у них навичок, умінь і для поглиблення знань. Це практичні способи, що передбачають використання таких прийомів:
- планування завдання;
- оперативне стимулювання;
- постановка завдань;
- тестування результатів;
- контроль і регулювання;
- виявлення та подальший аналіз помилок.
Характеристика методів і прийомів навчання, описаних вище, дозволяє зробити висновок про те, що найбільшою своєю ефективністю вони досягнуть при спільному використанні. Саме тому наочні, словесні й практичні способи присутні на уроці, як правило, завжди. Розглянемо останні з них.
Практичні методи навчання розподіляють на:
- вправи;
- лабораторні роботи;
- гри;
- практичні роботи.
Вправи
Якщо кого-небудь попросять дати характеристику методам навчання, то при розповіді про даному виді робіт варто роз’яснити, що це циклічне і планомірне виконання певних дій з метою оволодіння ними і поліпшення їх якості. Подібні завдання використовуються педагогами на усіх етапах освітнього процесу і при вивченні будь-якого предмета.
При розгляді загальної характеристики методів навчання у формі вправ стає зрозумілим, що всі вони поділяються на три групи:
Окремо розглядають навчальні вправи. Вони мають виробничо-трудової тенденцією. Мета таких вправ полягає у використанні теоретичних знань, отриманих учнями у трудовій діяльності.
Лабораторні роботи
Розглянемо поняття і характеристику методів навчання, які передбачають проведення дослідів. При цьому учням надаються різні пристрої, інструменти і інше обладнання, за допомогою якого може бути пізнане нове явище.
Проведення лабораторних робіт може бути здійснено як у дослідницькій, так і в ілюстративній формі. При цьому учні засвоюють нові знання самостійно. Педагог лише керує їх діями.
Найчастіше даний метод навчання знаходить своє застосування в процесі вивчення таких предметів: фізика, біологія і хімія. Причому сам процес відбувається як індивідуально, так і в групах.
Практичні роботи
По своїй структурі цей спосіб отримання знань схожий на лабораторний. Однак при проведенні порівняльної характеристики методів навчання стає зрозумілим, що при виконанні практичних робіт учням доводиться використовувати ті знання, які вже є у них. Таким чином, на перший план висувається вміння застосування теорії в реальних умовах.
При використанні практичного методу в учнів поглиблюються вміння та знання. Одночасно з цим доводиться до досконалості якість вирішення завдань, діти вчаться виправляти свої помилки, а також контролювати власні дії. Це дозволяє активізувати пізнавальну діяльність.
Характеристика методів навчання і виховання практичного типу дозволяє виділити в їх процесі наступні етапи:
Виробляючи педагогічну характеристику методів навчання, багато вчителів відзначають, що подібні завдання сприяють формуванню у дітей хазяйновитості, працьовитості й ощадливості. Одночасно з цим учні усвідомлюють мету майбутньої роботи, вникають в поставлену задачу і самостійно обирають шляхи її вирішення, готуючи інструменти, матеріали, здійснюючи контроль якості проведених дій.
Пізнавальні ігри
Створення ситуацій, що моделюють дійсність, відносять до активних методів навчання. Характеристика подібного процесу дозволяє говорити про те, що основним завданням будь-якої гри є пошук учням виходу із ситуації. Такі дії дозволяють посилити стимулювання пізнавального процесу.
Граючись, учні виробляють у себе вміння самостійно думати і концентрувати увагу. У них виникає бажання пізнавати нове. Діти настільки захоплюються, що навіть і не помічають того, що навчаються. Вони розвивають свою фантазію і поповнюють наявний запас знань. З задоволенням грають навіть найбільш пасивні та слабкі діти. При цьому вони докладають всі зусилля для того, щоб не підвести своїх товаришів.
Характеристика активних методів навчання у формі гри дозволяє зробити однозначний висновок про те, що подібний спосіб отримання знань створює в учнів хороший психологічний настрій, формує позитивне ставлення до пропонованої діяльності. Діти повторюють матеріал цікаво і різноманітно.
В даний час у педагогіці широко використовуються симуляционные гри. Вони пропонують учням відтворити те або інша якість. Застосовуються й такі методи, як інсценізація і генерація думок. У першому випадку школярі показують заздалегідь підготовлене ними театралізована вистава або ведуть діалог на задану вчителем тему. В процесі генерації діти активізують свої думки, що дозволяє їм успішно вирішити поставлене завдання.
Інтерактивне навчання
Подібні способи отримання знань будуються на таких принципах взаємодії, як «вчитель – учень», «учень – учень». Яка ж характеристика інтерактивних методів навчання? При їх застосуванні до процесу отримання знань дітей приваблює не тільки вчитель. Взаємодіють один з одним і самі учні, впливаючи на мотивацію своїх товаришів. Вчитель у цьому випадку відводиться роль помічника. Він покликаний створити необхідні умови для дитячої ініціативи.
Серед методів інтерактивного навчання виділяють:
Інтерактивний метод використовується для навчання дітей проведення самостійного аналізу і пошуку інформації. При цьому учні починають працювати в команді, поважаючи думку інших і проявляючи толерантність до точки зору товариша. Крім цього, діти вчаться формувати свою точку зору, спираючись на певні факти.
