Види угод за обсягом переданих прав
Проста – також іноді її називають невиключної. Тут ліцензіар сам може скористатися своїми знаннями і розробками, так і може передати їх ліцензіатам. Допускаються багаторазові операції з одним і тим же угодою на відповідному ринку. Тобто угода яка була здійснена, не носить за собою характер прихильності однієї ліцензії на певному власнику. За ліцензіаром зберігається право продати свою розробку кому завгодно, крім тих, чиї прізвища вказані в домовленістю. Звідси випливає, що можливо, продає і купує технологію, можуть зустрітися на одному і тому ж ринку і зіткнутися з конкуренцією.
Виняткова – такий тип ліцензії накладає вето на використання ліцензіаром своєї ж технології, а в свою чергу, ліцензіат має повне право після укладення угоди виходити на ринок. У даному випадку ризик зустрітися на одному ринку між ними зводиться до нуля, але якщо ж хтось із учасників, порушить правила, то порушник повинен буде відшкодувати збиток.
Повна – відмову ліцензіара від своєї ідеї, все права на володіння такою переходять до ліцензіата на час договору.
Відкриті – ліцензія оформляється на спеціальному патентному відомстві. На неї має право будь-яка зацікавлена особа, при цьому патентна мито в два рази нижче вихідного значення.
Примусові – передача прав користування об’єктом іншим зацікавленим користувачам за допомогою компетентних органів.
Тепер поговоримо безпосередньо про ЛЗ в комп’ютерній сфері. Суть нічим не відрізняється від звичайних домовленостей, описаних вище. З допомогою ліцензії творець програмного забезпечення (далі ПЗ) ставить ультиматуми, при дотриманні яких користувачеві дається право використовувати додаток.
Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8
