Максим Горький – письменник світового масштабу. Його справжнє ім’я – Олексій Пєшков. Такий псевдонім був придуманий письменником в честь батька, якого він втратив ще в дитячому віці. Про те, як протікала життя Максима Горького, цікаві факти з життя, творчий шлях – все це донині цікавить біографів письменника і не тільки.
Дитинство письменника
Народився маленький Максим 16 березня 1868 року в Нижньому Новгороді. Сім’я майбутнього письменника була досить бідною, батько працював у столярні, мати була міщанкою. Максим Горький дуже рано став сиротою. У трирічному віці у хлопчика від холери помирає батько, а через 8 років помирає і матінка, після важкої хвороби – сухот. Звідси випливає один цікавий факт з життя Максима Горького: виявляється, що коли маленькому Максиму було трохи менше 3 років, і обидва його батька ще були живі – хлопчик і сам захворів на холеру. Поряд з ним перебував його батько, який вилікував свого сина, але сам захворів і незабаром помер. За це мати так і не пробачила сина.
Після смерті батьків, виховну роль на себе беруть дід Максима Горького – Василь Каширін, що по натурі був дуже суворою людиною і бабуся – Килина Іванівна, яка знайомила його з російськими казками та піснями. Незважаючи на одинадцятирічний вік, юнакові доводиться дуже багато працювати. Він працював на судні посудником, допомагав посильним у взуттєвому магазині, пік хліб і взагалі брався за будь-яку доступну роботу. Саме важке дитинство зародило в письменника істинний дух бунтаря.
Щоб «стати великою людиною», в 1884 році Максим Горький намагається вступити в казанський університет, але йому не вдається це зробити. Тоді, ще будучи підлітком, Максим знайомиться з марксистською літературою та займається пропагандою серед простолюдин. Щоб краще дізнатися про життя народу, майбутній письменник мандрує по Росії.
Літературна кар’єра
Літературна кар’єра Максима Горького починається з провінційної діяльності газетяра під псевдонімом Ієгудиїл Хламид. Тільки в 1892 році письменник уперше друкується в газеті «Кавказ» під новим ім’ям. Перший твір «Макар Чудра» читач взяв з особливим захопленням. А після того, як були опубліковані «Челкаш» і «Стара Ізергіль», Максим Горький розуміє, що письменство саме те ремесло, яким він хоче займатися все своє життя.
У 1898 році друкується перший збірник Горького. У наступних своїх творах письменник не соромиться показувати свої революційні настрої. А після виходу «Пісні про Буревісника», активної участі в робочих гуртках і публікації прокламації, яка закликала боротися з російським самодержавством, Горького заарештовують і висилають з міста.
Крім романів та оповідань, письменник знаходить себе в драматургії. У творах «Міщани» і «На дні» Горький намагається показати життя звичайних селян і селян.
Особисте життя письменника
Не бідна на події та особисте життя Максима Горького. Цікавих фактів і чимало скандалів і тут. На його любовні стосунки із заміжньою актрисою Андрєєвої, досить негативно відреагували шанувальники письменника. Під час спільної подорожі по Америці, Максим Горький представляв коханку своєю дружиною. Коли обман виліз назовні, письменник втратив матеріальної допомоги, яку йому видавали американські покровителі. Причому Горького навіть не пускали в готелі.
Раніше письменник одружується з Катериною Волжиной, і у них народжується син Максим.
Політичні погляди і революційна діяльність
Цікавих фактів про Максима Горького, щодо революції, чимало і в цій сфері життя. Письменник брав активну участь у революційних рухах. В 1898 році, Горький вперше піддається арешту і через три роки відправляється в посилання, за організацію підпільної друку.
У 1905 році, у розпал революції, Горького, знову заарештовують за написані прокламації, головна ідея яких – повалення царського уряду.
Через рік письменник незаконно залишає Росію і відправляється в Америку, щоб зібрати необхідні кошти для своїх співтоваришів по революції. Там він знаходиться майже рік. За цей час йому вдається написати новий пропагандистський роман «Мати», який оповідає про те, як проста російська жінка, натхненна ідеями свого сина-революціонера, стає активістом класової боротьби.
З 1906 по 1913 рр. Максим Горький знаходиться на острові Капрі (Італія). У 1913 році він отримує амністію від царського уряду і повертається в Росію.
У наступні три роки, письменник закінчує роботу над 2 автобиографичными томами: «Дитинство» (1913) і «В людях» (1915). Третій том «Мої університети» публікується в 1922 році. Автобіографічні твори Горького — найбільш вдала робота письменника, яка точно описує людей, що оточували його протягом життя. У біографії Максима Горького повно цікавих фактів. З життя письменника можна побачити тільки одне, що він по праву прожив гідне життя і це теж немаловажний факт. Біографія Максима Горького цікава різних поколінь, причому не тільки в Росії, але і за кордоном.
Факти про пізньої кар’єрі Горького
Після завершення Жовтневої революції 1917 року, письменник дуже багато трудився на благо російського культурної спадщини. Це дуже важливий і цікавий факт. Про Максима Горького тоді ходили легенди. Він створював художні та письменницькі будинку, зводив видавництва і театри, його зв’язки з радянською верхівкою дали свій внесок на користь розвитку мистецтва. З 1921-1933 рр .. Гіркий, в основному, знаходиться в Німеччині і Італії, де лікує хворі легені. Однак деякі говорили, що письменник залишив країну у зв’язку з незгодою з політикою радянського уряду.
У цей період Горький написав кілька об’ємних і значущих творів: «Справа Артамонових» і «Життя Клима Самгіна». Друге, до речі, перекладається на англійську мову як 4 окремих роману. Суть усіх цих творів – показати «нікчемну» життя дореволюційної Росії.
Смерть Максима Горького
Смерть письменника, як і смерть його сина, досі носить таємний характер. Багато експертів стверджують, що це була насильницька смерть, однак цьому немає документального підтвердження. Прах письменника поміщений в Кремлівську стіну.
Пам’ять
Особливої уваги заслуговують не тільки цікаві факти з життя Максима Горького, але і не менш значущі події після його смерті:
- У 1932 році, місто Нижній Новгород перейменовують в Горький. Проте через 58 років, місту повернули його історичну назву.
- У Нижньому Новгороді є величезна кількість місць, які названі на честь письменника. Але головною визначною пам’яткою є, звичайно ж, музей-квартира їм. Максима Горького.
- Станція метро «Горьковская» в Санкт-Петербурзі, також названо на честь письменника.
- Є Московський літературний інститут ім. Горького.
- Село Горьковське в Омське області – дістало назву, як ви вже здогадалися, в честь Максима Горького.
- Багато місць з ім’ям письменника і в інших країнах: «Парк імені Максима Горького» в Одесі, «Центральний парк імені Максима Горького» в Мінську, «Російський драматичний театр ім. Горького в Астані.
І це лише короткий список того, як увічнено ім’я Максима Горького – практично в кожному місті знайдеться місце, яке зберігає пам’ять про письменника і його біографію. Цікавих фактів з життя Максима Горького з кожним роком стає все більше, це говорить про те, що завершальна крапка в біографії письменника ще не поставлена.
