Візит тещі
П’ятницю іменували «Тещині вечірки», так як при її настанні теща приходила до дочки і її чоловікові – своєму зятеві – в гості з візитом. Тепер випічкою млинців займалася донька. Мати брала з собою подруг і родичів, яким зять повинен був висловити своє розташування нарівні з тещею.
Суботні посиденьки
Субота називалася «Золовкиными посиденьками». В цей день молоді заміжні жінки кликали до себе в будинок зовиць (сестер чоловіка) і іншу його рідню. У разі якщо зовиця ще не вийшла заміж, то невістка приводила своїх подружок, які також були незаміжніми. І навпаки, для заміжніх звали заміжніх ж родичок. При цьому зовиць обдаровували подарунками.
Кульмінація свята
Неділя називалося «Проводи» і такими, власне, й було. Ще його називали: «Цілувальник», «Сыропустие», «Прощена неділя». Воно було кульмінацією всієї Масляного тижня. У цей час відбувалося заговини, тобто утримання від роботи і частування святковими стравами перед Великим постом. А також близькі люди зверталися один до одного з проханням про прощення за можливі образи і доставлені неприємності.
Під час вечірнього богослужіння у храмі настоятель просив вибачення у інших служителів церкви та присутніх вірян. Після цього парафіяни також просили прощення один у одного, здійснюючи поклони. У відповідь на прохання звучало: «Бог простить».
Увечері поминали покійних родичів, відвідували кладовище. Жінки в повному мовчанні йшли туди близько чотирьох годин вечора, відшукували могилу, ставали біля неї на коліна і тричі кланялися, просячи вибачення у покійних. Після цього на могилу клали млинці і ставилася пляшка горілки, а жінки так само мовчки вирушали по домівках.
Ще в цей день топили російську лазню. Залишилася від свята їжу прийнято було спалювати, а посуд мити ретельно. На завершення всіх святкових заходів спалювалося опудало Масляної, а його попіл розносився по полях.
