У даній статті описуються методи прогнозування, їх значення, класифікація та короткі характеристики. Представлені основні критерії вибору даних методів і наведено приклади їх ефективного практичного застосування. Також підкреслена особлива роль методології прогнозування у сучасному світі підвищеної нестабільності.
Суть і значення методології прогнозування
В загальному понятті прогнозування є процесом визначення майбутнього на підставі вихідних параметрів (досвіду, виявлених закономірностей, тенденцій, зв’язків, можливих перспектив тощо). На науковій основі прогнозування використовується в самих різних областях життєдіяльності людини: економіці, соціології, демографії, політології, метеорології, генетики та багатьох інших. Найбільш показовим прикладом використання прогнозування в повсякденному житті людини є звичний всім щоденний прогноз погоди.
У свою чергу, ефективне використання прогнозів на науковій основі вимагає застосування певних методик, що включають в себе цілий ряд методів прогнозування. На початку минулого століття при зародженні наукових досліджень за даним напрямом пропонувалося всього лише кілька подібних методів з обмеженим спектром застосування. На даний момент існує безліч таких методів (понад 150), хоча практично використовується не більш декількох десятків основних методів прогнозування. При цьому вибір тих чи інших методів залежить як від сфери їх застосування, так і від поставлених цілей проведених прогнозних досліджень, а також від доступності для дослідника конкретних інструментів прогнозування.
Базисні поняття методології прогнозування
Метод прогнозування – конкретний спосіб, спрямований на дослідження об’єкта прогнозування з метою отримання цільового прогнозу.
Методологія прогнозування – загальна сукупність знань про методи, прийоми і інструменти складання прогнозів.
Методика прогнозування – поєднання методів, прийомів та інструментів, обраних для отримання цільового прогнозу.
Об’єкт прогнозування – певна область процесів, у рамках яких проводяться дослідження суб’єкта прогнозування.
Суб’єкт прогнозування – юридична або фізична особа, яка провадить дослідницьку роботу з метою отримання прогнозів.
Відмінності та взаємозв’язок планування з процесом складання прогнозів
Прогнозування на відміну від планування:
- носить інформативний, а не директивний характер;
- охоплює не тільки діяльність конкретного підприємства або організації, а всю сукупність зовнішньої і внутрішньої середовища;
- може носити більш довгостроковий характер;
- не вимагає значної деталізації.
Однак при всіх відмінностях прогнозування і планування мають тісний взаємозв’язок, особливо в економічній сфері. Отриманий цільовий прогноз показує область потенційних ризиків і можливостей, у розрізі яких формуються конкретні проблеми, завдання і цілі, які необхідно вирішити і враховувати при складанні планів різних форм (стратегічних, оперативних і т. д.). Крім того, прогнози дають можливість аналітично обґрунтованого багатоваріантного погляду на потенційний розвиток, що необхідно для побудови альтернативних планів. У загальному сенсі можна сказати, що взаємозв’язок прогнозування і планування полягає в тому, що хоча прогноз і не визначає конкретних планових завдань, але містить інформативні матеріали для здійснення ефективного цільового планування.
Основні класифікатори у методології прогнозування
Основна класифікація методів прогнозування зазвичай здійснюється за такими ознаками:
За ступенем формалізації:
- інтуїтивні (евристичні) методи, які використовуються при складно прогнозованих завдань із застосуванням експертних оцінок (інтерв’ю, метод сценаріїв, метод “Дельфі”, мозковий штурм тощо);
- формалізовані методи, які переважно мають на увазі більш точний математичний розрахунок (метод екстраполяції, метод найменших квадратів і т. п., а також різні методи моделювання).
За характером прогностичного процесу:
- якісні методи, що базуються на експертних оцінках та аналітики;
- кількісні методи, що базуються на математичних методах;
- комбіновані методи, що включають (синтезуючі елементи як якісних, так і кількісних методик.
За способом отримання і обробки інформаційних даних:
- статистичні методи, які передбачають використання для обробки інформаційних даних кількісних (динамічних) структурних закономірностей;
- методи аналогій, які базуються на логічних висновках про схожість закономірностей розвитку різних процесів;
- випереджаючі методи, що характеризуються здатністю побудови прогнозів на основі новітніх тенденцій та закономірностей розвитку досліджуваного об’єкта.
Також всю сукупність даних методів можна умовно розділити на загальні методи прогнозування та спеціалізовані методи. До загальним методам можна віднести ті, що охоплюють широкий спектр вирішення прогностичних завдань у різних сферах життєдіяльності. Прикладом таких прогнозів можуть служити експертні оцінки в різних областях. З іншого боку, існують методи, орієнтовані лише на певну сферу діяльності, як, наприклад, балансовий метод одержав поширення в економічній сфері і орієнтований на інформацію бухгалтерського обліку.
Коротка характеристика методів прогнозування
Як вже зазначалося, у прогнозуванні на даний момент існує безліч методів. До основних методів прогнозування можна віднести ті, які отримали на даний момент найбільше поширення і застосування в різних областях.
- Метод експертних оцінок. Оскільки при вирішенні багатьох прогнозних завдань часто недостатньо достовірних формалізованих, у тому числі математичних, даних, цей метод є досить популярним. Він грунтується на професійній думці досвідчених експертів та фахівців у різних сферах з подальшою обробкою і аналізом проведених опитувань.
- Метод екстраполяції використовується при стабільній системної динаміки різних процесів, коли тенденції розвитку зберігаються в довгостроковому періоді існує можливість їх проекції на майбутні результати. Також даний метод використовується для об’єктів однієї сфери діяльності зі схожими параметрами, припускаючи, що вплив тих чи інших процесів на один об’єкт, що викликали певні наслідки викликають аналогічні результати і в інших подібних об’єктах. Таке прогнозування ще називають методом аналогій.
- Методи моделювання. Розробка моделей здійснюється на основі оцінки даних про певних об’єктах або системах, їх елементи і процеси з наступними експериментальними апробациями побудованої моделі та внесенням до неї необхідних коригувань. На даний момент методи прогнозного моделювання мають найбільш широкий спектр застосування в різних областях від біології до соціально-економічної сфери. Особливо можливості цієї методики розкрилися з появою сучасних комп’ютерних технологій.
- Нормативний метод також є одним з основних методів. Він передбачає підхід до складання прогнозів, орієнтованих на конкретні цілі і завдання, сформульовані суб’єктом прогнозування з встановленням певних нормативних значень.
- Метод сценаріїв отримав поширення при розробці управлінських рішень, що дозволяють оцінити ймовірний розвиток подій і можливі результати. Тобто цей метод передбачає аналіз ситуації з наступним визначенням ймовірних тенденцій її розвитку під впливом прийняття тих або інших управлінських рішень.
- Методи Форсайта. Новітня методика, що включає цілий комплекс різних методів і прийомів, спрямованих не тільки на аналіз та прогноз майбутнього, але і на його формування.
Статистичні методи прогнозування
Одними з головних методів складання прогнозів є статистичні методи. Розроблені такими методами прогнози можуть бути найбільш точними за умови повноти і достовірності вихідних інформаційних даних для аналізу необхідних кількісних і напівкількісних характеристик об’єктів прогнозування. Дані методи є формою математичних прийомів прогнозування, що дають можливість будувати перспективні динамічні ряди. Статистичні методи прогнозування включають:
- дослідження і застосування сучасної математико-статистичної методики побудови прогнозів на основі об’єктивних даних;
- теоретико-практичні дослідження в області ймовірнісно-статистичного моделювання експертних методів прогнозування;
- теоретико-практичні дослідження прогнозування в ризиковій середовищі, а також комбінованих методів симбіозу економіко-математичних та економетричних (у тому числі формалізованих і експертних) моделей.
Допоміжний інструментарій методології прогнозування
До допоміжного інструментарію евристичних методів прогнозування можна віднести: анкети, карти, опитувальні листи, різний графічний матеріал і т. п.
До інструментарію формалізованих і змішаних методів відносять великий спектр інструментів і прийомів допоміжного математичного апарату. Зокрема:
- лінійні та нелінійні функції;
- диференціальні функції;
- статистично-математичний інструментарій кореляції і регресії;
- метод найменших квадратів;
- матричні прийоми, апарат нейронних та аналітичних мереж;
- апарат багатомірної центральної граничної теореми теорії ймовірностей;
- апарат нечітких множин та ін.
Критерії і чинники вибору тих чи інших методів при складанні прогнозів
На вибір методів прогнозування впливають різні фактори. Так оперативні завдання вимагають більш оперативних методів. У той же час довгострокові (стратегічні прогнози) вимагають застосування методів прогнозування комплексного всеохоплюючого характеру. Вибір тих чи інших методів залежить від сфери застосування, доступності релевантної інформації, можливості отримання формалізованих (кількісних) оцінок, кваліфікації та технічної оснащеності суб’єктів прогнозування і т. д.
Основними критеріями методики можуть служити:
- системний характер при формуванні прогнозів;
- адаптивність (варіативність) до можливих параметричних змін;
- обґрунтованість вибору методики з точки зору достовірності і відносної точності прогнозу;
- безперервність процесу прогнозування (якщо не ставиться одноразова завдання);
- економічна обгрунтованість – витрати на здійснення процесу прогнозування не повинні перевищувати ефект від практичного застосування його результатів, особливо в економічній сфері.
Приклади ефективного застосування існуючого прогностичного апарату
Ефективне практичне застосування методів прогнозування, приклад якого найбільш поширений на нинішній момент, їх використання в бізнес-середовищі. Так, найбільш прогресивні фірми вже не обходяться без складання прогнозів при здійсненні повноцінного планування своєї діяльності. В даному контексті важливими є прогнози кон’юнктури ринків, динаміки цін, попиту, інноваційних перспектив та інші прогностичні показники аж до сезонно-кліматичних природних коливань і соціально-політичного клімату.
Крім цього, існує безліч прикладів ефективного застосування методології прогнозування у різних сферах життєдіяльності людини:
- використання математичного моделювання для прогнозування потенційних аварійних ситуацій на небезпечних підприємствах;
- системне еколого-економічне прогнозування в розрізі країни та регіонів;
- соціально-економічне прогнозування тенденцій розвитку суспільства в цілому та окремих його елементів;
- прогнозування в галузі квантової фізики, нових біотехнологій, інформаційних технологій та багатьох інших областях.
Роль методології прогнозування у сучасному світі підвищеної невизначеності і глобальних ризиків
На закінчення необхідно сказати, що методологія прогнозування вже давно повноцінно увійшла в життєдіяльність людини, однак найбільшої актуальності вона набуває саме в наші дні. Дана тенденція пов’язана як з швидким розвитком технологічних процесів у світі, так і з підвищенням невизначеності у внутрішній і зовнішній середовищі. Численні кризові явища в економіці, політиці, соціальній сфері провокують посилення ризикової навантаження у всіх сферах діяльності. Поглиблення процесів глобалізації призвели до появи глобальних системних ризиків генеруючих можливий ефект доміно, коли проблеми в окремих корпораціях або країнах мають серйозний негативний вплив на економіко-політичний стан всього світового співтовариства. Також останнім часом посилилися ризики, пов’язані з природно-кліматичної нестабільністю, великими техногенними катастрофами, військово-політичними кризами. Все це свідчить про особливу роль прогнозування як потенційних глобальних, так і поточних індивідуальних ризикових явищ у сучасному світі. Ефективне системне прогнозування, відповідає на сучасні виклики, може дозволити уникнути або зменшити наслідки від багатьох загроз і навіть трансформувати їх на переваги.
