За полярним колом у зоні вічної мерзлоти розташовується місто Воркута. Населення його невелике і з кожним роком, починаючи з радянських часів, все зменшується. Молоді люди покидають ці суворі краї, в які і автомобільна дорога була проведена порівняно недавно.
Загальна інформація про місто
Воркута, населення якої складає всього 58 000 чоловік, розташована в Республіці Комі. Це четвертий за величиною місто, який розташований за Полярним колом. Крупніше тільки норвезький Тромсе і російські Норильськ, Мурманськ і Сєвєроморськ. А ще це самий північний місто Європи. Тут досить суворі життєві умови, зими довгі і морозні, часто завірюха, а клімат субарктичний. Безморозний період становить не більше 70 днів у році. Тому тут практично не вирощуються ніякі сільгоспкультури, так як вони тут не визрівають.
Розташована на Крайньому Півночі в зоні вічної мерзлоти, Воркута, тим не менш, аж ніяк не забуте богом місце. Тут є важливі підприємства, такі як вугільний, механічний, цементний заводи.
Що стосується культури, то з моменту заснування міста на неї зверталося особливу увагу. У Воркуті є єдиний в Республіці Комі ляльковий театр. Є безліч бібліотек, культурних центрів, драматичний театр та краєзнавчий музей.
В околицях Воркути багато цікавих пам’яток природи, наприклад, Мармуровий каньйон на Каре, водоспади Буредан і Хальмер-Ю.
Цікаво і назва міста. Воркута в перекладі з ненецького означає «багата ведмедями річка». Місто стоїть на однойменній річці. Звідси і його назва.
Історія міста
Цей край здавна славився багатими вугільними запасами. Ще в царські часи вчені знаходили «вогненний камінь» в околицях Воркути. Тут же почали відкрито видобувати вугілля вже в часи СРСР.
У 1930-ті роки радянським урядом було вирішено заснувати тут робітниче селище. У 1940 році поселення було передано у відання Республіки Комі. Статус міста Воркута отримала в 1943 р. Населення за десяток років зросла з 7 до 50 тисяч чоловік.
До початку 1950-х тут розташовувався великий табір Гулагу. У ньому містилися до 71 тисяч в’язнів. Навіть коли ГУЛАГ було реорганізовано, в цих краях все одно працювали установи МВС. Місцем заслання Воркута залишалася до 1980 років.
Табір був неспокійним. У 1953 році відбулося велике повстання. Укладені чекали амністії після смерті Сталіна, однак отримали лише деякі. Почався страйк, бійки. У результаті повстання було вбито і поранено понад дві сотні в’язнів.
Демографічна ситуація в місті
Незважаючи на відзначається приріст населення, демографи Воркути говорять про не сприятливої ситуації в місті. Жителі досить масово залишають рідні місця і прагнуть до кращого життя в інші міста Росії з більш сприятливим кліматом і більш стабільною економічною ситуацією. Дійсно, люди неохоче живуть у Воркуті, відзначаючи те, що клімат тут суворий. Городяни просто залишають будинку, і квартири порожні, зіяя порожніми вікнами. Швидко спорожнілі житла заносить снігом, що ставить в непросте становище інших мешканців будинку. Адже стає набагато холодніше. У Воркуті навіть не продаються квартири. Вони просто залишають мешканцями.
Таку долю повторюють більшість північних поселень Росії. Так, ще в кінці минулого століття в Мурманську проживало майже 468 тисяч жителів, тепер же їх всього 300. Населення Норильська також за цей час скоротилася майже наполовину. У Воркуті В 1989 році проживало 115 тисяч чоловік, тепер же тільки 58 000. Це майже як у 1950 роки, коли місто тільки починав зростати.
Природний приріст Воркути позитивний. Однак відзначається тривала і сильна міграція. Щорічно до трьох тисячею мешканців залишає Воркуту. Населення стабільно зменшується.
Працюючі в місті
Майже чверть усього населення р. Воркути трудиться на градотворчому підприємстві АТ «Воркутавугілля». Всього середньооблікова чисельність працюючих становить 26 тисяч осіб (їх трохи менше, ніж пенсіонерів – 28 000). На вугільному підприємстві, таким чином, працюють більше 6000 чоловік. На початок року їх кількість складала 6704 працівника, а до кінця року знизилося до 6292.
Згідно з даними центру зайнятості населення Воркути, в місті на обліку перебувають 660 осіб. Таким чином, безробіття становить 1,45 відсотка. Також наголошується 2000 індивідуальних підприємців у місті.
Найпрестижнішими є, згідно з даними центру зайнятості населення Воркути, вакансії в сфері вугільної промисловості муніципального управління. Працюють на підприємствах даної галузі отримують в середньому 70 тисяч рублів на місяць. Працівники середніх підприємств отримують близько 30 000 руб., а малих – і того менше, всього 20 000 руб.
Пенсії в місті в середньому становлять 19 тисяч рублів. Це притому, що у Воркуті досить висока плата за ЖКГ, зокрема за опалення. Мінімальний продуктовий набір в місті оцінюється в 5200 рублів.
У Воркуті є тільки дві великі готелі. Ціни за номер в кожній становить не менше двох тисяч рублів за ніч.
Національний склад населення Воркути
Переважна більшість проживаючих у місті – росіяни. Їх 77,7 відсотків. Майже 10% населення складають українці. Також досить високий відсоток татар, їх 2,9 відсотка. Корінного населення – комі-зирян – в місті 1,7%.
Інші етноси представлені білорусами, вірменами, чувашами, вірменами. Всіх їх менше двох відсотків.
Будівництво в районі
Оскільки у Воркуті чисельність населення постійно падає, в 2017 році не було побудовано жодного кв. м нового житла. У 2016 було зведено кілька нових будинків, куди переселили жителів у зв’язку з аварійним станом їх попереднього житла.
У Воркуті населення будинків, які наполовину порожні, переселяють в інші будинки. Часто трапляється така ситуація, коли житло виглядає цілком пристойно і навіть пофарбовано, але у дворі справжня руїна. Зрозуміло, це не додає популярності місту, і жителі хочуть покинути його. Порожніють також цілі квартали. Деякі будинки, що знаходяться в аварійному стані, що довго стоять напівзруйнованими.
Адже в умовах вічної мерзлоти складно працювати.
У радянський час жителі також масово переїхали з одного берега річки Воркута на інший, адже саме на останньому перебувало вугільне підприємство і шахти.
