Оформлення опікунства над літньою людиною

В даний час ситуація в країні така, що багато громадян, що досягли пенсійного віку, все ще продовжують трудову діяльність. Однак можливість працювати є далеко не у всіх пенсіонерів. Не кожен чоловік старше 70 років може похвалитися відмінним здоров’ям.

Звичайно, багато пенсіонерів в змозі обслужити себе, купити продукти, ліки, самостійно відвідувати медустанови. Однак чимало літніх людей, які не можуть обійтися без допомоги сторонніх. Як правило, таким громадянам більше 80 років. Опікунство над літньою людиною може стати єдиним виходом в таких ситуаціях. Розглянемо особливості його оформлення.

Види допомоги пенсіонерам

У законодавстві передбачено два варіанти здійснення догляду за престарілим громадянином: патронаж або опікунство над літньою людиною 80 і більше років.

Перший варіант використовується у випадку, коли у пенсіонера немає ніяких психічних розладів і відхилень, однак в силу фізіологічних причин він обслуговувати себе самостійно не може. У таких випадках оформляється спеціальний договір. В ньому обмовляються обов’язки і права суб’єктів, умови надання допомоги, підстави для розірвання договору. Оформлення угоди регламентується загальними нормами цивільного права про двосторонніх угодах.

Другий варіант використовується у випадках, коли пенсіонер в силу психічного розладу не може самостійно за собою доглядати. У таких ситуаціях зазвичай визнається недієздатність особи в судовому порядку. Як правило, такий стан настає у людей старше 80 років. Опікунство над літніми громадянами в такому віці вимагає чимало сил і часу. Справа в тому, що догляд необхідно забезпечувати практично цілодобово. Далеко не кожна людина може взяти на себе таку відповідальність.

Хто може стати опікуном?

Для оформлення опікунства над літньою людиною необхідно відповідати ряду вимог. Вони закріплюються в чинному законодавстві. Тому, перед тим як оформити опікунство над літньою людиною 80 років і старше, необхідно вивчити норми, що регламентують це питання.

Варто сказати, що опікуном може виступати близький родич пенсіонера або осіб, що не має до нужденному ніякого відношення. При цьому, якщо претендентів виявиться кілька, вибір робиться на користь найбільш близької людини.

Територіальне відділення органу опіки зобов’язане вести облік осіб, які потребують догляду, та кандидатів у помічники. Уповноважені співробітники повинні сповіщати родичів особи, визнаної недієздатною, розміщувати відомості в офіційних ЗМІ або іншим чином оприлюднювати інформацію.

У триденний термін з дати вступу в дію рішення про визнання суб’єкта недієздатним про це стає відомо територіальному відділенню органу опіки. Після отримання копії постанови оприлюднюються відомості про потребу, починається підбір кандидата на надання йому допомоги. Особистість кожного претендента ретельно перевіряється.

Вимоги до кандидатів

Опікунство над літньою людиною може здійснювати громадянин:

  • Досяг повноліття.
  • Не має психічних захворювань, не страждає на наркоманію, алкоголізм, токсикоманію.
  • Є повністю дієздатним. Стосовно нього не повинно бути вступили в дію судових постанов про визнання його частково або повністю недієздатним.
  • Не має судимості за злочини проти особистості. Йдеться, зокрема, про вбивство, заподіяння шкоди здоров’ю, посягання на статеву недоторканність, викрадення людини та ін. Варто відзначити, що судимість за ухилення від обов’язку виплачувати аліменти також може стати підставою для відмови кандидату.
  • Крім цього, до уваги беруться моральні якості особи. Наприклад, суб’єкту може бути відмовлено, якщо будуть виявлені численні адміністративні порушення. Якщо, наприклад, кандидат притягувався до відповідальності за дрібне хуліганство, розпивання спиртного в громадських місцях тощо, орган опіки вправі відмовити йому в опікунство над літньою людиною.

    Безумовна підстава для винесення негативного рішення – припинення опіки внаслідок порушень з боку опікуна.

    Важливе значення мають і фізичні можливості кандидата. Якщо претендент має важкі патології, йому необхідно лікування, щадний режим або сам потребує догляду, здійснювати опіку над літньою людиною, він навряд чи здатний. У таких ситуаціях уповноважений орган цілком обгрунтовано може відмовити кандидату.

    Нюанси

    У кожному конкретному випадку, якщо дозволяють обставини, орган опіки може прийняти до уваги думку самого потребує. Позитивне рішення про призначення громадянина опікуном може бути прийнято, якщо між ним і літнім обличчям встановилися доброзичливі відносини. Конфлікти, неприязнь, безумовно, негативним чином можуть вплинути на стан людини, яка потребує догляду.

    Законодавством допускається опікунство над літньою людиною кількома особами. Наприклад, це можуть бути подружжя, яким зручно доглядати за пенсіонером по змінах. Разом з тим один громадянин може стати опікуном тільки для одного літньої людини.

    Що буде з нужденним особою при відсутності кандидатів в опікуни?

    На жаль, таких ситуацій чимало на практиці. У разі відсутності у пенсіонера родичів або при їх небажання здійснювати догляд держава бере його під свій захист.

    В країні створені спеціалізовані установи, в яких знаходяться особи, які залишилися без підтримки близьких, будинки престарілих. Якщо літня людина перебуває в такій установі, опікунство над ним не оформляється.

    У будинках престарілих громадяни отримують необхідний догляд і турботу. Для багатьох літніх людей знаходження в таких закладах стає справжнім порятунком від самотності. Люди не відчувають там себе покинутими.

    Як оформити опікунство над літньою людиною?

    В першу чергу необхідно звернутися до територіального відділення органу опіки за місцем проживання потребує громадянина. У ньому зазначаються відомості про особу, яка бажає здійснювати догляд, інформацію про пенсіонера, ступінь споріднення (при наявності), вік.

    Варто сказати, що документи на опікунство над літньою людиною 80 і більше років можна подати і в МФЦ. Багатофункціональний центр також вибирається за місцем проживання потребує особи. Однак найчастіше кандидати звертаються до органу опіки. Це пов’язано з тим, що уповноважені співробітники цієї структури можуть дати докладну консультацію з питань збору документів на опікунство над літньою людиною 80 років (або іншого віку), відповісти на будь-які питання, пов’язані з процедурою оформлення.

    Цікаве:  Самозахист цивільних прав - визначення, особливості та коментарі

    Додатки до заяви

    При зверненні в МФЦ або орган опіки заявник надає довідку з місця здійснення трудової діяльності. У цьому документі вказується стаж, посада, середня зарплата за останній рік.

    Якщо претендент офіційно не працює, необхідно пред’явити документ, що підтверджує доходи. Якщо ж кандидат стоїть на обліку в службі зайнятості, надається довідка з органу із зазначенням відомостей про допомогу по безробіттю, нарахованої за останні 12 міс.

    Якщо опікунство над літньою людиною 80 і більше років хоче оформити пенсіонер, він пред’являє пенсійне посвідчення. При цьому буде зроблений запит у територіальний підрозділ ПФР про нарахування, отримані громадянином за останній рік.

    Незалежно від свого віку потенційний опікун надає медичний висновок про стан здоров’я. Воно видається в компетентному медустанові. У висновку повинні зазначатися результати обстежень у наступних фахівців:

  • Фтизіатр.
  • Терапевт.
  • Інфекціоніст.
  • Психіатр.
  • Нарколог.
  • Перелік цих лікарів складено не випадково. Медкомісія повинна встановити відсутність/наявність захворювань, включених у список неприпустимих для оформлення опікунства.

    Приміром, якщо у кандидата буде виявлений туберкульоз, психічний розлад, рак, встановлена інвалідність 1 гр., догляд за іншим громадянином він здійснювати не може. Необхідно пам’ятати, що медичний висновок має термін давності. Воно дійсно всього три місяці. Якщо після закінчення цього періоду громадянин не звернеться із заявою на встановлення опікунства, закінчення потрібно буде отримати повторно.

    Якщо кандидат перебуває у шлюбі, він повинен надати копію свідоцтва.

    Якщо кандидат бажає перевезти пенсіонера в своє житло, то необхідна згода всіх осіб, які спільно з ним проживають, в т. ч. дітей, які досягли 10-річного віку. Варто відзначити, що до 2012 р. заявнику необхідно було надати довідку про відповідність його житлоплощі діючим санітарним нормам. В даний час цей документ не вимагається. Однак заявник повинен надати копію правовстановлюючих папери на житло. Це може бути свідоцтво про право на власність, орендна угода або договір найму.

    За погодженням з органом опіки допускається проживання опікуна й опікуваного за адресою проживання останнього.

    Обов’язковим документом для заявника є автобіографія з відомостями про її підготовку до спілкування з нужденним. Останні включаються в документ, якщо претендент пройшов відповідні курси (якщо вони є на території проживання).

    У число обов’язкових документів на опікунство над літньою людиною включена довідка про відсутність судимості. Вона видається регіональним інформаційним центром УВС.

    Варто зауважити, що не можна нікого змусити оформити опікунство над літньою людиною (старше 80 років або молодше цього віку). Рішення претендент повинен приймати добровільно, усвідомлюючи можливі труднощі і відповідальність.

    Дії органу опіки

    Як правило, у 15-денний строк з дати надходження заяви уповноважена структура проводить перевірку поданих документів. За її результатами органу опіки виносить рішення. Якщо воно позитивне, складається акт про призначення громадянина опікуном. Якщо від’ємне, відповідно, кандидат отримує відмову. При цьому орган опіки повинен навести аргументи за прийняття такого рішення.

    Законодавство передбачає можливість претендента оскаржити відмову. Для цього подається позов до суду. При цьому йому необхідно надати докази чесності намірів надавати допомогу нужденному особі.

    Треба сказати, що на практиці випадки оскарження відмов зустрічаються досить рідко. Найчастіше спори виникають у зв’язку з невдоволенням одних родичів призначенням опікунами інших членів сім’ї.

    Необхідно розуміти, що з дати встановлення опікунства суб’єкт, який доглядає за пенсіонером, автоматично не стає спадкоємцем.

    Обов’язки і права опікунів

    Суб’єкт, який здійснює догляд за нужденним громадянином, має право бути представником останнього у різних установах, у т. ч. державних. При цьому він повинен діяти виключно в інтересах опікуваного.

    В акті про призначення (якщо догляд здійснюється безкоштовно) або у договорі (якщо опікун отримує винагороду) може встановлюватися заборона на вчинення будь-яких дій, що порушують права потребує громадянина. Наприклад, може обмежуватися можливість розпоряджатися майном опікуваного, витрачання посібників, які йому виплачуються, та ін. У деяких випадках встановлюється заборона на зміну місця проживання особи, за якою здійснюється догляд.

    В обов’язки опікуна входить надання періодичних звітів про витрачання коштів і стан майна літньої людини. Як правило, вони подаються один раз на рік.

    Відплатність і безплатність

    За загальним правилом, опіка над пенсіонером здійснюється безкоштовно. Разом з тим, якщо уповноважений орган вважатиме за потрібне, з громадянином, що виявили бажання здійснювати догляд, може бути укладено договір. Безумовно, це повинно робитися в інтересах опікуваного особи.

    Кошти на винагороду опікуна можуть виділятися з доходів літньої людини. Проте їх розмір не може перевищувати 5 % від суми всіх надходжень. Крім того, кошти можуть бути виділені з федерального бюджету. Як правило, встановлюється фіксована сума, яка періодично індексується.

    Орган опіки також може дозволити яка доглядає особі користуватися транспортним засобом опікуваного замість виплати йому винагороди.

    Контроль

    Діяльність органу опіки спрямована на забезпечення дотримання інтересів осіб, які потребують догляду. У федеральному законодавстві визначені основні напрямки роботи цієї структури. Орган опіки повинен:

  • Здійснювати контроль якості догляду за недієздатним.
  • Перевіряти місце проживання пенсіонера на відповідність санітарно-епідеміологічним нормам.
  • Контролювати забезпечення опікуваного продуктами харчування, ліками.
  • Перша перевірка виконується через місяць після затвердження опікуна, наступні – раз в 3 міс. З початку другого року опікунства контроль здійснюється один раз в рік.