Як виникла?
Монетарна політика Центрального банку зародилася в першій половині дев’ятнадцятого століття на історичній батьківщині макроекономіки, в США. Тоді Джон Тейлор у своїх працях використовував термін грошово-кредитної політики країни для рівняння економіки Сполучених Штатів і Великобританії.
У Росії дореволюційної епохи зустрічалося вираз «грошова політика» ще у 1880-х роках на сторінках наукових видань і статей, присвячених емісії паперових грошей. Вже на перших курсах економічних і державних напрямків у вузах докладно описується робота цієї науки. Про це явище починають активно міркувати економісти того часу, а вже через 20 років поняття «грошово-кредитна політика уряду» використовується владою.
Монетарну політику характеризують як спосіб «легкої трансформації» грошового потоку з допомогою гнучкості та оперативності, а також використання її разом з фіскальною політикою держави. Такий результат виходить, оскільки інструмент м’яко, а не агресивно схиляє банки проводити ту чи іншу політику. У тому числі і вплив Центрального банку на комерційні, можливість регулювати їх діяльність. Це допомагає скорочувати наслідки після кризи, стримати зростання цін, а також вибудувати подальше зростання економіки.
Корисно буде тут згадати термін рефінансування комерційних банків.
Рефінансування комерційних банків передбачає видачу Центральним банком грошових коштів іншим кредитним установам. Зрозуміло, видача коштів здійснюється «під процент» або при виконанні ряду умов. Також ЦБ займається переучетом цінних паперів у портфелях комерційних банків. Найчастіше це векселі. Раніше це був основний метод грошово-кредитної політики Центрального банку.
