Діагностика
Лікар може запідозрити наявність патології вже під час опитування та огляду пацієнта.
Для підтвердження діагнозу і визначення форми захворювання фахівець призначає наступні лабораторні дослідження:
- Аналіз крові. Лікаря цікавить рівень кортизолу (при недостатності він завжди знижений), АКТГ (при первинній формі його показник зростає, в інших випадках – зменшується), альдостерону.
- Аналіз сечі. Розвиток захворювання супроводжується зниженням метаболітів кортизолу при первинній і вторинній формі патології.
За показаннями може бути призначений стимуляційний тест. Його суть полягає в наступному: у пацієнта беруть кров і визначають у ній рівень кортизолу. Потім йому вводять синтетичний АКТГ. Повторне дослідження проводять через 30 і 60 хвилин. У нормі показник кортизолу збільшується мінімум у 4 рази. Якщо його рівень нижче, це свідчить про наявність надниркової недостатності. Тест проводиться у 08:00, так як саме в цей час спостерігається найбільша активність необхідних гормонів.
Крім того, лікар призначає обстеження з допомогою інструментальних методів:
- УЗД надниркових залоз. При ускладненій візуалізації пацієнт направляється на комп’ютерну томографію.
- МРТ головного мозку. У процесі дослідження оцінюється стан гіпофіза і гіпоталамуса.
На підставі результатів лабораторної та інструментальної діагностики лікар може поставити точний діагноз і визначити, від якої форми захворювання страждає пацієнт (первинної, вторинної чи третинної). Після цього необхідно з’ясувати ступінь порушення обмінних процесів. Для цього пацієнт повинен здати кров на загальний аналіз. Крім того, в обов’язковому порядку проводиться електрокардіограма. Дане дослідження дозволяє оцінити стан серця і те, як сильно на його роботі позначилися зміни в електролітному складі крові.
Діагностика захворювання у дітей проводиться за такою ж схемою, як і у дорослих.
