Друга світова війна – найкровопролитніша, найбільш руйнівна і найбільша в сучасній історії людства. Вона тривала шість років (1939-1945). У цей період воювало 1 млрд 700 млн осіб, так як брало участь 61 держава, що становило 80 % жителів земної кулі. Основними воюючими державами були Німеччина, Радянський Союз, Франція, Великобританія, США, Японія. Сама кровопролитна громадянська війна – ніщо порівняно з Другої світової, яка охопила території сорока держав трьох континентів і всі океани. В цілому у всіх цих країнах було мобілізовано 110 мільйонів чоловік, десятки мільйонів брали участь у партизанській війні та в русі опору, інші працювали на військових заводах і будували укріплення. В цілому війна охопила 3/4 населення всієї Землі.
Друга світова війна – найкровопролитніша в світовій історії
Викликані Другої світової руйнування і втрати були дуже великі і практично не мають собі рівних. Їх просто неможливо підрахувати навіть приблизно. У цій пекельній війні людські втрати наблизилися до 55 млн чоловік. У Першій світовій загинуло в п’ять разів менше людей, а матеріальний збиток оцінювався в 12 разів менше. Ця війна мала колосальні масштаби, так як була самим невимірною подією у світовій історії.
У Другий, як і в Першій світовій війні, причини крилися в переділі світу, територіальних придбаннях, сировину, ринках збуту. Однак ідеологічний зміст було більш вираженим. Фашистська і антифашистська коаліції протистояли один одному. Нацисти розпочали війну, вони хотіли панувати у всьому світі, встановити свої правила і порядки. Держави, що належать антифашистської коаліції, захищалися як могли. Вони боролися за свободу і незалежність, за демократичні права і свободи. Ця війна носила визвольний характер. Рух опору стало головною особливістю Другої світової. Антифашистський та національно-визвольний рух виник у державах блоку агресорів та в окупованих країнах.
Література про війну. Достовірність фактів
Про саму кровопролитну війну написано багато книг і статей, знято велику кількість фільмів у всіх країнах. Написані про це літературні твори неосяжні, прочитати їх цілком навряд чи хто буде в змозі. Однак потік різного роду публікацій і сьогодні не підходить до кінця. Історія самої кровопролитної війни ще до кінця не досліджена і тісно пов’язана з розжареними проблемами сучасного світу. А все тому, що ця трактування військових подій досі служить якимсь виправданням і обгрунтуванням перегляд кордонів, створення нових держав, щоб позитивно чи негативно оцінювати роль націй, партій, класів, правителів і політичних режимів. Такі ситуації постійно приводять в хвилювання національні інтереси і почуття. Пройшло чимало часу і досі одночасно з серйозними історичними дослідженнями пишеться велика кількість абсолютно неправдивих вигадок, творів і фальсифікацій.
Справжня історія Другої світової вже обросла якимись міфами і легендами, підтримувані урядовою пропагандою, яка мала стійкий характер і одержувала широкого поширення.
Фільми про війну
У Росії мало хто знає про маневри англо-американських військ на території Африки і на водних просторах Тихого океану в цей період. А в США і Англії люди теж погано уявляють собі величезний діапазон військових боїв на радянсько-німецькому фронті.
Не дивно, що радянсько-американському багатосерійному документального фільму про самої кровопролитної війни в історії (1978 року випуску) в Америці дали назву «Невідома війна», адже там про неї і правда, практично нічого не знають. Один з французьких фільмів про Другу світову теж отримав назву «Невідома війна». Шкода, що опитування громадської думки різних країн (Росії зокрема) показав, що у покоління, що народилося вже в повоєнний час, іноді просто відсутні звичайні знання про війну. Опитувані іноді толком не знають, коли почалася війна, хто такі були Гітлер, Рузвельт, Сталін, Черчілль.
Початок, причини та підготовка
Найкровопролитніша війна в історії людства розпочалася 1 вересня 1939 року, а формально закінчилася 2 вересня 1945 року. Її розв’язала нацистська Німеччина (союзництво з Італією і Японією) з антифашистської коаліцією. Бойові дії точилися в Європі, Азії та Африці. В кінці війни, на завершальному етапі, проти Японії (Хіросіма і Нагасакі) 6 і 9 вересня використовувалися атомні бомби. Японія капітулювала.
За поразку у Першій світовій війні (1914-1918) Німеччина за підтримки її союзниками бажала реваншу. У 30-х роках було розгорнуто два військових вогнища в Європі і на Далекому Сході. Надмірні обмеження та репарації, які наклали на Німеччину переможці, сприяли розвитку в країні потужного націоналістичного спонукання, де владу в свої руки взяли вкрай радикальні течії.
Гітлер і його плани
У 1933 році до влади прийшов Адольф Гітлер, який перетворив Німеччину в мілітаристську країну, небезпечну для всього світу. Масштаби і темпи зростання вражали своїм розмахом. Обсяги військового виробництва збільшилися в 22 рази. До 1935 році Німеччина володіла 29 військовими дивізіями. В плани фашистів входило завоювання всього світу і абсолютне панування в ньому. Головними їх цілями стали Великобританія, Франція, США теж були включені в цей список. Однак найголовнішою і найважливішою метою стало знищення СРСР. Німці вимагали переділу світу, створювали свою коаліцію, вели величезну роботу з цього питання.
Перший період
1 вересня 1939 року Німеччина віроломно напала на Польщу. Почалася сама кровопролитна війна. До того часу збройні сили Німеччини досягли 4 млн осіб і володіли величезною кількістю різного роду техніки – танків, кораблів, літаків, гармат, мінометів і т. д. У відповідь Великобританія і Франція оголосили війну Німеччині, але на допомогу Польщі не йдуть. Польські правителі біжать в Румунію.
17 вересня цього ж року Радянський Союз вводить війська на територію Західної України і Білорусії (увійшли до складу СРСР з 1917 року), щоб з розпадом польської держави в разі нападу не допустити німців до просування далі на схід. Це було зазначено в їх секретних документах. По шляху свого просування німці оволоділи Данією, Норвегією, Бельгією, Нідерландами, Люксембургом, Францією, потім взяли Болгарію, Балкани, Грецію і о. Крит.
Помилки
В цей час війська Італії, воюючи на боці Німеччини, захопили Британське Сомалі, частини Судану, Кенії, Лівії та Єгипту. На Далекому Сході Японія зайняла південні райони Китаю і північної частини Індокитаю. 27 вересня 1940 був укладений Берлінський Пакт трьох держав – Німеччини, Італії та Японії. Військовими керівниками в Німеччині в той час були А. Гітлер, Р. Гіммлер, Р. Герінг, В Кейтель.
У серпні 1940 року почалося бомбардування гітлерівцями Великобританії. У перший період самої кровопролитної війни в історії військові успіхи Німеччини обумовлювалися тим, що її противники діяли розрізнено і відразу не змогли виробити єдину систему керівництва спільного ведення війни, скласти ефективні плани військових дій. Тепер економіка та ресурси окупованих європейських країн йшли на підготовку війни з Радянським Союзом.
Другий період війни
Радянсько-німецькі договори 1939 року про ненапад не зіграли своєї ролі, так що 22 червня 1941 року Німеччина (разом з Італією, Угорщиною, Румунією, Фінляндією, Словаччиною) напала на Радянський Союз. Почалася Велика Вітчизняна війна з найбільш кровопролитними битвами і важкими людськими втратами.
Це був новий етап війни. Уряди Великобританії і США підтримали СРСР, підписали договір про спільні дії та військово-економічне співробітництво. СРСР і Великобританія ввели в Іран свої війська для того, щоб запобігти можливості створення фашистами опорних баз на Близькому Сході.
Перші кроки до перемоги
Радянсько-німецький фронт набув форми виключно запеклого характеру. Всі найпотужніші збройні сили гітлерівців за планом «Барбаросса» були спрямовані на СРСР.
Червона Армія несла величезні втрати, проте вона змогла зірвати плани «блискавичної війни (бліцкріга) влітку 1941 року. Йшли важкі бої, измотавшие і обескровившие ворожі угруповання. В результаті цього німці не змогли захопити Ленінград, їх довго стримувала Одеська 1941 року та Севастопольська оборона 1941-1942 років. Поразка в Московській битві 1941-1942 років розвіяло міфи про всемогутність і всесилля вермахту. Цей факт надихнув окуповані народи на боротьбу проти гніту ворогів і створення Руху Опору.
7 грудня 1941 року Японія напала на військову базу США Перл-Харбор і розв’язала війну проти Америки. 8 грудня США і велика Британія разом з союзниками оголосили Японії війну. 11 грудня Німеччина разом з Італією оголосила війну Америці.
Третій період війни
В цей же час основні події відбувалися на радянсько-німецькому фронті. Саме тут була зосереджена вся військова міць німців. Найбільш кровопролитна битва Великої Вітчизняної війни почалася 19 листопада. Це було контрнаступ під Сталінградом (1942-1943), який закінчився оточенням і знищенням 330-тисячного угруповання німецьких військ. Перемога Червоної Армії під Сталінградом стала корінним переломом у Великій Вітчизняній війні. Тоді у самих німців вже з’явилися сумніви в перемозі. З цього моменту почалося масове вигнання ворожих військ з Радянського Союзу.
Взаємодопомога
Корінний перелом у перемозі стався у Курській битві 1943 року. Битви за Дніпро 1943 році противника призвели до затяжної оборонної війни. Коли всі німецькі сили брали участь у Курській битві, британські й американські війська (25 липня 1943) знищили фашистський режим в Італії, вона вийшла з фашистської коаліції. Великі перемоги демонстрували союзники в Африці, Сицилії, на півдні Апеннінського п-ва.
У 1943 році на вимогу радянської делегації відбулася Тегеранська конференція, на якій було вирішено відкрити другий фронт не пізніше 1944 року. У третій період нацистська армія не змогла здобути жодної перемоги. Війна в Європі перейшла у свою завершальну стадію.
Четвертий період
З січня Червона Армія почала новий наступ. Обрушили На ворога нищівні удари, до травня СРСР вдалося вигнати фашистів за межі країни. В ході безперервного наступу були звільнені території Польщі, Югославії, Чехословаччини, Румунії, Болгарії, Угорщини та Австрії, північній Норвегії. Вийшли з війни Фінляндія, Албанія і Греція. Війська союзників, провівши операцію «Оверлорд», почали наступ на Німеччину і цим відкрили другий фронт.
В лютому 1945 року в Ялті відбулася конференція керівників трьох держав – США, Великобританії та СРСР. На цій зустрічі були остаточно узгоджені плани розгрому нацистської армії, прийняті політичні рішення з контролю і репарації Німеччини.
П’ятий період
Через три місяці після перемоги на Берлінській конференції СРСР дає згоду вести війну з Японією. На конференції 1945 року в Сан-Франциско представники півсотні країн виробили Статут ООН. США хотіли продемонструвати свою міць і нова зброя, скинувши в 1945 році на Хіросіму (6 серпня) і Нагасакі (9 серпня) атомні бомби.
СРСР, вступивши у війну з Японією, розгромив її Квантунську армію, звільнив частину Китаю, Північну Корею, Південний Сахалін і Курильські острови. 2 вересня Японія капітулювала. Друга світова війна закінчилася.
Втрати
В самій кровопролитній війні загинуло від рук нацистів приблизно 55 млн чоловік. Радянський Союз виніс на собі весь тягар війни, втративши 27 млн осіб, отримавши величезний збиток від знищення матеріальних цінностей. Для радянських людей Велика Вітчизняна війна – найкровопролитніша і сама жахлива за своєю жорстокістю.
Великі людські втрати понесли Польща – 6 млн., Китай – 5 млн, Югославія – 1,7 млн, інші держави. Загальні втрати Німеччини та її союзників склали близько 14 млн. Сотні тисяч людей були вбиті, померли від ран або пропали без вісті.
Підсумки
Головним підсумком війни став розгром реакційної агресії з боку Німеччини та її союзників. З того часу розстановка політичних сил у світі змінилася. Від фізичного знищення врятувалися багато народів «неарійського походження», які за задумом фашистів повинні були загинути в концтаборах або стати рабами. Нюрнберзькі процеси 1945-1949 років і Токійський процес 1946-1948 років дали правові оцінки виконавцям людиноненависницьких планів і завоювання світового панування.
Тепер, думається, не повинно виникнути питання про те, яка найкровопролитніша війна. Про це потрібно завжди пам’ятати і не дати забути про неї нашим нащадкам, адже «хто не знає історії – той приречений на її повторення».
