Козлова Наталія Микитівна – велика людина в історії російської соціології. Народилася вона 14 січня 1946 року. Вищу освіту отримала в МГУ, де навчалася на факультеті філології. Потім закінчила аспірантуру факультету філософських наук.
Випустилася з Вузу Наталя Козлова в 1968 році, де на відмінно захистила кандидатську роботу про масову критику Маклюена.
Подальша доля
Починаючи з 1976 року, стартувала життя її філософської діяльності в Інституті філософії АН СРСР. Там Наталя Микитівна Козлова працювала протягом 20 з невеликим років. Тут же вона знову захистила дикторську роботу, але темою цього разу стала «Соціальне зміна і повсякденність». У 1994 році їй запропонували роботу на посаді професора філософського факультету в Російському державному гуманітарному університеті (РДГУ). За всю свою професійну діяльність вона випустила в світ близько 145 робіт у науковій сфері, 5 з них – монографії.
Філософський погляд на життя Наталії Козлової
Ця жінка оцінювала сіре буденне життя не з боку незалежного об’єкта, а в якості невід’ємної її частинки. Вона була занадто занурена у дослідження життя зсередини, а не в якості глядача. Наталія Козлова, як виявилося, вела свій особистий щоденник, який так і назвала «Щоденник повсякденності». Його вона заповнювала щодня, де порівнювала свій безцінний життєвий досвід з досвідом інших людей. Її відмінною рисою характеру було вміння сприймати всіх людей однаково, незалежно від того, до якого соціального статусу вони належали.
Наталія Микитівна була настільки захоплена людьми, що навіть персонажі з книг її цікавили як реальні, одухотворені особистості. Прочитавши твір, Наталія Козлова не залишала його героїв у спокої, а досліджувала їх подальшу долю через роки і навіть десятки років. На думку цієї великої жінки, повсякденність створюється штучно і підтримується протягом життя соціумом.