Історична довідка
Острів відкрив найвідоміший мандрівник і мореплавець Джеймс Кук в 1774 році, і назвав його по образу імені своєї рідної країни Шотландії – Каледонія, саме так вона звалася в стародавні часи. Історія заселення острова бере свій початок 3500 років тому. Вона, з вивчення істориків, почалася в XIII столітті до нашої ери. На початку XX століття археологи виявили залишки керамічних виробів на територіях Нової Каледонії. У 1853 році Французькі власті встановили експансію над островом і, через десятиліття, вислали туди корабель із засудженими злочинцями. Французи почали вирощувати кавові плантації і обробляти кокосові пальми, а в XIX столітті розпочався видобуток золота, свинцю, хрому та інших корисних копалин.
Після отримання статусу заморської території місцеві аборигени – меланезійці – почали влаштовувати організовувати страйки і заворушення в честь проголошення незалежності своєї країни.
За етнічним складом переважають також меланезійці (канаки), французи трохи відстають від них у кількісному складі. Також на острові постійно проживають полінезія, індонезійці та інші народності. В основному населення Нової Каледонії сповідує християнство (католицьке та протестантське), є і мусульмани, суніти, але, поряд з даними релігіями, аборигени продовжують традиції місцевих вірувань.
Крім французької мови поширені тридцять три меланезійських і полінезійських діалекту.
